Що втримає путінську шпану від застосування ядерної зброї?

Про це йшлося на саміті міністрів закордонних справ великої Сімки, який нещодавно закінчився у Японії.

Цьому передувала істерична заява п’яного заступника путіна по Раді безпеки росії — медведєва, в якій він погрожував застосуванням ядерної зброї у разі спроби ЗСУ звільнити Крим.

Президент Бразилії Лула да Сілва налякався того, що втратив людську подобу, і запропонував залишити Крим росії.

Оскільки ми не маємо наміру найближчим часом шпацерувати по Ріо-де-Жанейро у білих панталонах, нам є що сказати президенту Лулі з цього приводу: «Скоріше Венесуела віддасть панові Лулі озеро Маракайбо, ніж Україна залишить путіну Крим».

До цього можна додати, що озеро Маракайбо є найбільшим резервуаром нафти у світі, а у водах Криму знаходяться одні з найбільших покладів газу. А саме до 80% всіх газових покладів України.

Істеричні погрози медведєва не вплинуть на плани контрнаступу ЗСУ. Очевидною метою контрнаступу є звільнення Криму від російського загарбника. Це складна військова операція, яка наразі перебуває на своїй початковій стадії.

Крим буде звільнено не тільки тому, що це відновлює суверенітет та територіальну цілісність України у межах міжнародно визнаних кордонів, а ще й тому, що після війни нам конче знадобиться цей газ, щоби за його допомогою або за кошти, виручені через його продаж, відновлювати зруйновану агресором цивільну інфраструктуру українських міст.

Погрози медведєва впливають на обсяг і номенклатуру озброєнь, які наші західні союзники постачають Україні. Це прикро, тому що затягує війну і страждання українського народу. Це також не сприяє запобіганню світової економічної кризи, яка неминуче зменшить рівень споживання людей в усіх розвинутих країнах світу.

Визнання росії у її кордонах на момент Будапештського меморандуму 1994 року базувалося, головним чином, на тому аргументі, що розпад росії може призвести до розповсюдження ядерної зброї на кілька держав, які можуть утворитися на її теренах. Це збільшить ризик застосування ядерної зброї, і тому набагато краще залишити всю ядерну зброю у руках московського уряду, який в особі президента Єльцина зможе гарантувати її надійне зберігання.

А якщо нинішня пітерська шпана, що прийшла на зміну Єльцину, все ж застосує ядерну зброю?

Тоді в Заходу більше немає ніяких аргументів чому країна-терорист має існувати у кордонах, що сягають одної восьмої Земної кулі.
І саме це країни великої Сімки мають одноголосно та недвозначно довести до кремля: «Застосування ядерної зброї у будь-якому вигляді означатиме кінець інтегральному існуванню росії і початок її розпаду на національні утворювання через право народів на самовизначення». Це мають усвідомити російські генерали, чиновники, олігархи та всі небайдужі росіяни.

Чому країни великої Сімки повинні виступити з такою заявою? Тому, що негативні позиції Китаю та Індії щодо застосування росією ядерної зброї можуть виявитися недостатніми для стримання пітерської шпани. Через дружні стосунки з росією, вони можуть не розірвати з нею економічні зв’язки і у разі застосування росією ядерної зброї.

Але і Китай, і Індія зможуть формально або неформально підтримати позицію великої Сімки щодо наслідків використання ядерної зброї.
Коли ж на кону буде неминучий розпад росії через одностайну позицію великої Сімки, за мовчазної підтримки Китаю та Індії, це протверезить як не медведєва, то певну кількість менш невротичних російських політиків.

Наш щирий вболівальник, колишній командувач збройними силами США у Європі, генерал Бен Годжес вважає, що якщо західні країни ухвалять політичне рішення щодо постачання всієї необхідної зброї для звільнення українських земель, то війна закінчиться ще до кінця цього року. Водночас він вважає, що США не зацікавлені в дезінтеграції росії або поваленні уряду путіна.

Ми були би щиро вдячні генералові, якщо би він пояснив, що застосування росією ядерної зброї кардинально змінює позицію США щодо інтегральності рф.

Саме таке роз’яснення і наблизить політичне рішення західних урядів щодо надання Україні ресурсів для повернення контролю над усіма територіями у межах міжнародно визнаних кордонів.