Чомусь був певен, що Горбачов помер давно

Зізнаюся, я чомусь був певен, що Горбачов помер давно, років десять тому. Він пережив не лише свою епоху, а й наступну.

Фігура Горбачова водночас дуже знакова й трагічна. Він фактично поховав ті ідеї та сутності, в які щиро вірив. Вийшов за свої власні рамки, але не зміг сам змінитися разом з тими трансформаціями, для яких став спусковим гачком та символом. Людина, яку обожнювали на Заході та ненавиділи на батьківщині. Відданий комуніст, який обнулив комуністичну партію. Людина, про яку і зараз на Заході думають, що саме він відвернув ядерну війну. Лідер "соціалістичного блоку", який він зруйнував свідомо, наполегливо й швидко. Людина, яка не здалася перед тиском консерваторів, але дожила до їхнього реваншу через 31 рік. Він лякав всіх у 1991 році російсько-українським конфліктом, в який ніхто не вірив ні на йоту. Він залишився в тій епосі, яку закрив, і не належав вже ні 1990-м, ні 2000-м. Останні 30 років його просто не існувало.

Гарний привід поміркувати про роль особистості в історії, що ми й зробимо найближчим часом.

Запам'ятаємо його таким, як він був тоді, а не таким, яким він помер.

Джерело