Важко визнавати, що фінансували дороги, а тому не виділяли гроші на безпеку

Обговорювати тезу, що «українців не попереджали про війну, бо тоді б війну програли» не має жодного сенсу. Тому що ця теза беззмістовна. Вона абсолютно не має сенсу. Люди, знайомі з логікою, можуть втратити розум, якщо будуть її аналізувати і намагатися знайти прихований сенс.

І всі це розуміють. Навіть ті, хто її повторює.

Виправдання цих ідей вбиває імідж тих, хто їх виправдовує.

Правда в тому, що дуже важко визнавати помилку.

• Важко визнавати, що не вірили американській розвідці і тому помилилися.
• Важко визнавати, що недооцінили безумство путіна і росії в цілому, і тому помилилися.
• Важко визнавати, що вірили тільки в напад на Донбасі, і тому не готувалися на півночі.
• Важко визнавати, що фінансували дороги, тому що дуже хотіли їх фінансувати, і тому не виділяли гроші на безпеку, а це була помилка.
• Важко визнаватися, що скоріш вірили розмовам про підступних англосаксів, ніж про те, що російські війська підуть з Білорусі, тим більше через Чорнобильську зону.
• Важко визнавати помилку.

Але треба. Тим більше, що так помилялося багато людей, і не тільки в Україні.

Бо просування тез, які не мають жодного сенсу, спочатку змусить всіх сміятись. А потім все одно доведеться визнати помилку.

А ще тому, що треба не допустити помилку знов. І тому треба пам'ятати, що ті люди, які говорили про підступних англосаксів - наближали Бучу. Бо вони знов і знов скоро будуть повторювати антизахідні тези, маскуючи свій «русскій мір» головного мозку. Граючи на боці ворога. Що саме ці люди будуть стримувати реформи і вбивати клин у нашу співпрацю із цивілізованим світом. Саме ці люди можуть нівелювати найбільші перемоги українського народу. І вони набагато небезпечніші, ніж визнання помилки і політичні наслідки, які це може принести.

Помилки треба визнавати. Брати на себе відповідальність за них. І більше ніколи їх не повторювати. Бо ці помилки дуже дорого нам всім коштують.

Джерело