Штати знову затрясло. Чому Україна має лише два роки

Два роки. Україна має лише два роки. Подія пройшла майже непоміченою, проте у світі стався черговий історичний поворот. Точніше, розворот. Точка біфуркації. Яка безпосередньо вплине і на Україну.

Здавалося б, у чому зв’язок? А зв’язок найпряміший.

Верховний суд США скасував гарантоване на федеральному рівні право на аборти. Вникніть у цю фразу. Прочитайте її вдумливо.

США. Скасували. Право. На аборти.

Коли це робить проросла своїми католицькими скріпами, але начебто демократична європейська Польща — це вже само собою ахтунг. Але тут ми хоч би вже звикли. А тут — США. Гарант демократії планети.

Право на аборти надано на розгляд штатів. У шістьох із них заборони на аборти набули чинності автоматично — Міссурі, Луїзіана, Кентуккі, Оклахома, Арканзас і Південна Дакота. Наступного дня ще шість штатів або обмежили, або повністю заборонили аборти вже на добровільних засадах, самі, без примусу. У деяких аборти будуть заборонені, зокрема, і після зґвалтування. Усього передбачається, що тією чи іншою мірою обмеження буде накладено майже в половині штатів.

Для Америки це стало приблизно таким самим потрясінням, як і штурм Капітолію. Що те, що це у сучасній Америці немислимо. Це шок. Це розрив базису існування суспільства, який, здавалося, за останні сто років став стійким, як тектонічна плита, і обговорювати тут більше нічого — він буде непорушним тепер уже завжди, стоячи на тих китах, які Штати й дали загалом усьому світу — права людини, закон, демократія, верховенство права.

І тут раптом — новий вибух Середньовіччя. Та ще й у Верховному суді!

Штати знову затрясло. Народ вийшов на вулиці. Президент США вживає такі терміни, як «приголомшений» та «екстремістська ідеологія». Байдену пишуть петиції з проханням запровадити режим НС. Західні штати обіцяють розпочати нову ініціативу щодо гарантування жінкам їхніх прав. Дональд Трамп, який і призначив до Верховного суду трьох із п’яти консервативних суддів, які протисли цю заборону, стрибає до стелі від радості та заявляє про торжество життя.

У Штатах новий виток турбулентності й нова тема для політичного землетрусу.

Років десять тому я почав писати про те, що головою поїхав увесь світ. Що XXI століття буде століттям турбулентності. Що люди надто довго жили надто добре, без війни та гір трупів, і їм тепер край як потрібно привнести нового екстриму у своє сите рожеве існування.

Чому всюди у світі до влади почали приходити такі, як Дутерте на Філіппінах та Ердоган з Трампом у відносно адекватних, здавалося б, раніше, країнах.

Ще раз повторюся — ви дарма списуєте з рахунків Трампа. Те, що його не було переобрано на другий термін два роки тому, ще не означає його політичної смерті та залишення політичної арени. Рівно навпаки. Популярність його знову зростає, у Республіканській партії він має дуже міцні позиції, і його повернення на посаду президента США цілком можливе.

Тоді, як рейтинги Байдена лише падають. І падають сильно.

І одна з причин цього падіння — не основна, але одна з — війна в Україні.

Джо Байден допомагає Україні попри свій рейтинг. Ця допомога не дає йому політичних очок. А навпаки. Сорок мільярдів допомоги Україні лише відібрали у нього політичні очки. Зменшили його рейтинг.

Поки він вирішив не звертати уваги на це і продовжує гнути свою лінію, перенісши вирішення цього питання ближче до виборів. Але в якийсь момент він буде змушений тумблер «популізм» знову перевести в позицію «On». Він не має просто іншого виходу. Політика керівництва демократичних країн залежить від потреб населення цих країн.

А запити приблизно так половини виборців США зараз перебувають на рівні «заборонити аборти».

У США зараз сильно наростають настрої «Ukraine is not my problem». Це стало мало не неофіційним слоганом республіканців. Любителі Трампа якось сильно забули, що у слогані «America first» — фьорст саме Америка. Не Україна.

І жоден політик у США не зможе ігнорувати цей тренд нескінченно. Зрештою, Байдену доведеться сконцентруватися на внутрішньополітичних питаннях та проблемах. Намагаючись не віддати цю галявину на відкуп республіканцям. А то й Трампу безпосередньо. Відсунувши риторику України на другий план. Це неминуче. І це станеться вже до цих виборів.

Два роки. Україна має лише два роки. Незалежно від того, хто переможе на наступних виборах у США. Підтримка країни буде безпрецедентною лише ці два роки. На тому рівні, на якому вона зараз. Цей час потрібно використати на максимум. Кожну хвилину. Кожну секунду. Витиснувши з цього режиму максимального сприяння все, що тільки можливо. До останньої краплі.

Яке щастя, що зараз у країні при владі команда найвищих професіоналів, правда?

Після цього річка безмежної допомоги — ні, вона не припиниться зовсім, зовсім вона не припиниться, сподіваюся, вже ніколи. Але почне слабшати. Можливо, навіть сильно.

У будь-якому разі, наступні вибори президента США пройдуть вже точно не під егідою допомоги Україні та протистояння путіну.

Внутрішні проблеми на цих виборах відіграватимуть переважну роль.

І кандидати боротимуться за виборця, якого цікавлять саме внутрішні проблеми. А не Сєвєродонецьк за два океани. І не сорок мільярдів на його підтримку.

США, нагадаю — президентська республіка. Так, Конгрес нікуди не подінеться, і, дякувати Богу, Україна з порядку денного Конгресу теж нікуди не піде. Але вона, повторюся, буде вже другорядною.

А першорядною проблемою буде протистояння демократів ренесансу середньовіччя.

Як ви там мене життя вчили? Якби був Трамп, Північного потоку-2 не було б взагалі? І росію взагалі б викинули з європейського ринку вуглеводнів, до якого прийшли б США зі своїм зрідженим газом і сланцевою нафтою? Почасти це правда.

Але ви не забувайте, що у наведеній вище формулі «фьорст» — це все одно Америка. Вони ж прямим текстом це говорять.

І коли наступний носій цієї ідеології займе овальний кабінет у Білому домі, звідки ми знаємо, що він не поділить нових сфер впливу по кордону. З чого ви вирішили, що не буде досягнуто паритету по лінії — ти припиняєш спроби повернутися на європейський ринок вуглеводнів і псувати нам життя своїми терактами на трубі та іншими підступами, і смиренно йдеш до Індії, а ми припиняємо постачання чутливої для тебе зброї в Україну?

Нічого особистого, просто бізнес.

Просто Америка фьорст.

Здавалося б, де аборти, де сланцева нафта, а де росіяни на Донеччині. Але політика — така штука. Справжні проблеми розпочнуться не тоді, коли від війни в Україні втомиться середньостатистичний українець. А коли від війни в Україні втомиться оклахомський реднек.

І побіжить забороняти аборти.

Ну… цей день настав.

Джерело