Може, радники - нехай радять, а не лякають українців

Мені, як і багатьом українцям дуже не подобається, коли військові теми коментують люди у владі, які до них не мають жодного стосунку.

Якщо ти, приміром, радник якогось посадовця - то радь цьому посадовцю, якщо він потребує твоїх поряд, а українці хочуть чути щодня об’єктивну інформацію про хід бойових дій безпосередньо від тих людей, які зі зброєю в руках на передовій воюють із загарбниками, або від тих людей, які уповноважені вищим військовим начальством інформувати український народ.

Більше ніхто у владі не має права на такі коментарі чи заяви про поточну ситуацію на фронті. Щодо коментарів військових експертів, то ці особи теж повинні отримати дозвіл вищого військового начальства коментувати хід бойових дій.

Це дуже важливо.

Військові експерти або особи, які видають себе фахівцями військової справи, не можуть своїми коментарями шкодити українській армії, оскільки поверхові і некомпетентні коментарі, приносять більше шкоди, ніж користі.

В період війни свобода слова має зберігатись, і люди повинні знати правду, але щодо військових ситуацій, аналізу і перспектив планів української армії або обговорення конкретних пропозицій, як краще організувати ту чи іншу бойову операцію - це треба припинити.

Військові експерти, як фахівці своєї справи, знають межу своїх коментарів і не допускають розголошення тієї інформації, яка певною мірою може бути шкідлива для інтересів ЗСУ. Нарешті секретар РНБО роз’яснив інформацію, пов’язану з ленд-лізом. Невже раніше не могли уповноважені особи розтлумачити, що ленд-ліз запрацює тільки з 1 жовтня цього року відповідно до американського законодавства. Саме тому президент Джо Байден і вніс пропозицію, яку підтримав Конгрес, про виділення Україні допомоги у розмірі 40 млрд доларів США. Цього пакету допомоги, як вважають американські фахівці, буде достатньо для допомоги Україні, поки запрацює ленд-ліз. Мало того, цей закон про виділення Україні пакету допомоги на 40 млрд надає право президенту США, вже без погодження конгресу, дуже прийняти екстренне рішення у разі необхідності. Верховний Головнокомандувач веде особисте і ефективне інформування українського народу про усі важливі події як на фронті, так і за його межами.

Інформування українців щодо ситуації на фронті повинно здійснюватись єдиною державною структурою, яку вище військове начальство уповноважить на таке. Будь-які коментарі або роз’яснення воєнної тематики мусять бути узгоджені з цією структурою. Державна інформаційна політика в період війни не може бути різною. Коментарі технічних працівників чи окремих посадовців, нефахових військових експертів приносять більше шкоди, ніж користі.

Фаховий рівень інформаційної політики повинен бути дуже високий. Наш ворог намагається ефективно використовувати свободу слова і усі можливості ЗМІ, щоб дискредитувати успіхи ЗСУ і політику чинної влади. Головне завдання ворога - посіяти недовіру і викликати розчарування українців, зменшити або паралізувати їх бойовий дух.

Тому інформаційна політика в період війни - це те ж частина нашої безпеки.

Треба припинити лякати українців поширенням недостовірної інформації про наші військові справи і не треба принижувати масштаби допомоги, яка нам надходить, особливо коли ця інформація виходить від осіб з офісів влади.

Україна з кожним днем стає все сильнішою і сильнішою, наша перемога не відворотна. Війна не буває без жертв. Це велике горе для усіх українців - ми втрачаємо кращих своїх героїв. Але інакше не може бути перемог.

Як казали мудрі, ми б загинули, якби не гинули!