Прикро буде, якщо італійський народ зможе так бездарно про**ати шанс вибратися з «небуття»

Італія вже багато років була країною, що не мала ні впливу в ЄС, ні значущої міжнародної політики, ні зручного місця за столом. Найбільш «видатне», що було в Італії - це дружба з росією.

Італійцям здавалося, що якщо вони міцно триматимуться за руку сильної та могутньої росії, то й самі будуть трішки сильними та могутніми. Насправді все було навпаки.

Поки італійці трималися за руку росії, кремль тримав їх за обидві ноги, гальмуючи в суб’єктності. Це російський стиль. Як наслідок всі ці роки італійці стабільно пасли задніх.

Аж поки росія не вторгнулася в Україну та Драгі не прийняв історично вірне для Італії рішення - стати на правильній бік історії.

За три місяці Італія вирвалася в лідери: Драгі, Байден, Макрон, Джонсон, Шольц - в такому колі проходили зустрічі перші два місяці. Драгі в центрі європейської політики. Силу та принципи Італії високо оцінюють на всіх континентах.

Нові контракти.

Нові інвестиції.

Італію всюди раді бачити.

Сорос окремо говорить про Італію. Вол Стріт говорить про Італію. З обслуговуючого персоналу росії Італія перетворюється на зірку Європи.
Саме в цей момент Італії схоже стало страшно бути великою та впливовою, і вона знову вирішила спробувати лягти під росію.

Щонайменш дії Італії останні пару тижнів - повна протилежність тій великій Італії, яку я і весь світ бачили з 24 лютого. Мир, росія, путін, страшно - це все, що я чую від італійців останні дні. І це точно не риторика лідерів.

Щоб там не думали та не говорили італійці, український народ переможе. Тільки так закінчиться ця війна. Але прикро буде, якщо італійський народ зможе так бездарно про**ати такий крутий шанс вибратися з «небуття» і повернути собі вплив та велич.

Джерело