Чим Україна винна, що на неї напала росія?
Наші герої не вмирають, але йдуть у вічність зі славою!
Дорогі брати і сестри!
Всі ці роздуми, всі ці сенси і образи, які щороку подає нам Церква в середині постового шляху – бо в тижні наступному ми матимемо вже середину Великого посту і час біжить швидко! – все це з особливою силою відлунює в наших серцях тепер, коли триває війна.
Чи ми, як держава і народ, вчинили проти росії щось таке, що заслуговує на жорстокість і душогубство, яких зазнаємо від військ сусіднього народу? Нічого подібного ми не вчинили, не мали проти сусідів ніяких злих задумів, а лише бажали жити в своєму власному домі як вільні люди.
Чи заслуговують на смерть наші героїчні воїни, які віддають зараз своє життя за Україну, за її краще майбутнє? Чи вчинили супроти московії щось зле і достойне покарання мирні мешканці Маріуполя, Харкова, Чернігова, Бучі та Гостомеля, Сум і Волновахи та десятків і сотень інших міст і сіл України, яких російські агресори зараз катують і вбивають, сіючи руйнування і смерть? Нічого подібного вони не вчинили! Але вони страждають.
Страждають так, як страждали мученики, гнані язичниками і безбожниками. Страждають, як Спаситель на хресті – несправедливо.
Без віри в Бога, без віри у вічне життя, у перемогу добра над злом, такі страждання, таку несправедливість важко і неможливо пережити, не зламавшись. Але наша віра в Христа розіп’ятого і воскреслого дає нам, дає українському народу сили долати ці страждання. Ми взяли хрест свій, взяли спільний хрест України – і несемо його на Голгофу страждань, щоби перемогти зло і досягти Воскресіння.
Тому наші герої не вмирають, але йдуть у вічність зі славою! Тому пролита кров невинних не марно пропадає, але як і кров мучеників, вона дає вінці вічні тим, хто не зрадив любові до ближніх. А на голови мучителів ця кров збирається, за образним висловом Писання, як вугілля палаюче, переповнюючи чашу гніву Господнього, що буде вилита на беззаконників.
Тож, дорогі брати і сестри, хоча і важкий хрест випав нам, але маємо гідно нести його, йти за Христом – і тоді досягнемо перемоги. Перемоги духовної і перемоги над злом, яке приніс в наш дім російський агресор. Перемоги, доказом якої є те, що розіп’ятий Христос – воскрес. Віримо, що силою правди та милості Божої, силою любові, жертовності та віри нашого народу і нині зранена, катована і розіп’ята ворогами Україна – воскресне.
