"Український" саміт ЄС: не тріумф, але й не провал

Особисто я не сподівався, що екстрений саміт ЄС (засідання Європейської Ради) у французькому Версалі завершиться саме так, як хотіли усі українці. Тобто що Україні вже на цьому саміті нададуть офіційний статус країни-кандидата до Європейського Союзу, і приймуть рішення при прийняття Києва до ЄС за особливою, пришвидшеною процедурою.

Чому я у це не вірив?

Попри нечувану (як для часто "відмороженого" Євросоюзу) солідарність із Києвом, яку виявила євроспільнота після нападу РФ на Україну, деякі впливові держави-члени ЄС усе ще перебувають у полоні своїх старих уявлень про те, як улаштований цей світ. Тому їм усе ще здається, що головне - зайвий раз не спровокувати РФ, інакше там можуть розсердитися й вдатися до якихось неадекватних дій…

Та вже вдалася! Тож якщо до повномасштабної війни в Україні така логіка ще мала якесь підґрунтя, то зараз уже не має жодного. Попри це, лідери деяких держав ЄС, насамперед Німеччини й Франції, відмовитися від тієї старої логіки не готові, про що однозначно заявляли напередодні саміту... А шкода: надання офіційного статусу країни-кандидата на вступ до ЄС не лише підтримало б Україну морально, а й відкрило би нам доступ до відповідних євросоюзівських коштів.

Те саме стосується пришвидшеної процедури вступу до ЄС для України. Проти неї напередодні саміту у Версалі категорично висловилися, зокрема, канцлер Німеччини Шольц і прем'єр-міністр Нідерландів Рютте. Як він сказав, пришвидшеної процедури вступу до ЄС просто не існує...

Але ж прецедент був! Саме за такою процедурою свого часу приєднали до Євросоюзу східні німецькі землі, колишню комуністичну НДР. Але там лобіст був потужний - ціла Федеративна Республіка Німеччини…

Звичайно, вступ до ЄС - насамперед правила, алгоритми дій, виконання країною-кандидатом певних вимог. Але ж ніхто в Україні й не сподівався, що пришвидшена процедура нашого вступу до ЄС, якби її затвердили на саміті ЄР, дозволить Києву стати членом ЄС без дотримання визначених правил і виконання обов'язкових вимог. Мали надію хіба на те, що тривалий, без сумніву, процес нашого вступу до ЄС стартує невдовзі (тобто відразу після завершення війни), а не колись у далекому майбутньому. І що в такий спосіб Київ матиме потужний стимул для якнайшвидшого реформування за євросоюзівським зразком. Саме це було би найважливішим.

І все ж саміт у Версалі не став для нас провалом

Але увага! Попри те, що саміт у Версалі не дав Україні усе те, чого ми прагнули, засідання Європейської Ради було для Києва успішним.

"Європейська Рада визнала європейські прагнення та європейський вибір України, як зазначено в Угоді про асоціацію, - сказано у підсумковому документі саміту. - 28 лютого 2022 року президент України, реалізуючи право України обирати свою долю, подав заявку України на вступ до Європейського Союзу. Рада ЄС без зволікань запропонувала Єврокомісії подати свій висновок щодо цієї заяви, згідно з відповідними положеннями Договорів ЄС. До надання цього висновку вже відтепер будемо ще більше зміцнювати наші зв’язки та поглиблювати наше партнерство, щоб підтримати Україну на її європейському шляху. Україна належить до нашої європейської родини".

Так, може здатися, що визнання лідерами ЄС "європейських прагнень та європейського вибору України" - просто красиві слова, яких у минулому було багато... Але якби це було саме так, саміт просто відкинув би заявку Києва, мовляв, вона зовсім не на часі. А тут українську заявку передано на розгляд виконавчого органу ЄС - Європейської Комісії. Це певний крок уперед. Раніше про таке можна було хіба що мріяти... "Історична ніч у Версалі, - констатував великий друг України, президент Литви Ґітанас Науседа. - Після п'яти годин гарячих дискусій лідери ЄС сказали українській євроінтеграції "так". Процес розпочався. Тепер ми й українці повинні зробити це швидко. Героїчна українська нація заслуговує знати, що їй раді у Європейському Союзі".

Звичайно, шлях України до ЄС буде довгим. Наскільки саме, визначить, зокрема, у своєму висновку Єврокомісія. Чи може її висновок бути для нас абсолютно негативним, мовляв, "ми подумали, оцінили й вирішили, що переговори з Україною щодо вступу навіть розпочинати не варто, все рівно це нічого не дасть"? Не думаю. Усе-таки у ЄС воно так не працює, колесо євроюзівської бюрократії уже завертілося…

Інша справа, що цей висновок Єврокомісії може бути для нас більш або менш сприятливим. Що можна зробити, аби був для України кращим?

Один із шляхів - задіяти усю силу громадянського суспільства у країнах ЄС, яке нині потужно підтримує Україну. "Я точно знаю – якби саме люди вирішували щодо нашого членства в ЄС, вони би точно обрали народ України, - наголосив у своєму зверненні президент Володимир Зеленський. - Сьогодні, коли я бачу підтримку народів кожної країни на площах столиць Європи, я знаю: український народ вже у Євросоюзі. Ну а політики... Я впевнений, що вони підлаштуються. Бажано, швидше".

Зрештою, не виключено, що під впливом "вулиці" (не лише проукраїнських маніфестацій, а й проукраїнської позиції європейських ЗМІ, зокрема, німецьких) Європейська Рада зможе врешті-решт зайняти більш амбіційну позицію щодо нашої євроінтеграції. "Зараз новий світ. Світ змінився. Ми також змінилися, але недостатньо, - визнав після версальського саміту прем’єр-міністр Словенії Янез Янша. - Адже є відмінність між "європейською родиною" і родиною Європейського Союзу... Переважна більшість країн-членів, у тому числі Словенія, були за те, щоби зробити більше. Ми ще не узгодили цей сигнал, але сподіваюся, прийдемо до наступного саміту". Тепер треба, аби до того саміту "переважна більшість", про яку говорив Янша, якось дотиснула Німеччину й Францію…

Читайте також: Європейська рада ухвалила рішення щодо перспективи членства України в ЄС