Протести в Казахстані: висновки для нас
Стихійний соціальний протест має продемонструвати «слугам», що не варто відриватися від народу
Безумовно, увага українців сьогодні прикута до Казахстану.
Події там викликають глибоке занепокоєння.
1. Вимоги протестувальників, принаймні озвучені, носять соціальний характер - зниження цін, тарифів, пенсійного віку, скасування платних доріг, підняття зарплат і пенсій. Вимога відставки уряду в цьому контексті - реакція на падіння рівня життя.
2. У Казахстані, як і в інших пострадянських республіках, опозицію планомірно дискредитували і зачищали, тому яскравих опозиційних рухів і лідерів поки не видно, як і партій, які б могли очолити протест. Еліти мають клановий, не ідеологічний характер.
3. Безумовно, народ має право на протест в будь-якій країні, де влада відривається від народу і погано уявляє, як і чим живе суспільство. Важливо, аби повстання не переходило в анархію і погром, й не руйнувало саму державу.
4. Найнебезпечніше, що Казахстан, як і Білорусь, знаходиться в епіцентрі інтересів РФ. Путін неодноразово у своїх інтерв’ю дозволяв собі висловлювання, що в казахів ніколи не було своєї державності, і тільки завдяки СРСР Казахстан отримав свої території. Все це ми чули і про Україну.
Російські політики, які говорять тільки з цидулок Кремля, вже заявили про готовність втрутитися в події у Казахстані, й немає сумніву, що Путін точно використає слабкість сусідньої, такої важливої для нього країни. Багатої на енергоресурси.
Путін мріяв свого часу втягти Астану (тепер Нур-Султан) в Союзну Державу з Білоруссю. Назарбаєву вдалося пройти між крапель і зіскочити з цієї історії.
Хоча економічні, військові і спецслужбістські зв’язки Москви і Нур-Султана залишаються особливими, говорять, що Казахстан навіть змушений рахуватися з чорними списками ФСБ щодо небажаних на в’їзд персон, в тому числі, українців.
ОДКБ і ЄАЕС - безпековий і економічний союзи, які, в тому числі посилюють тісну кооперацію між Москвою і Нур-Султаном, тому немає сумнівів, що Кремль не спостерігатиме за протестами здалеку і спробує скористатися ними, аби посилити свій вплив на Казахстан. Або ще гірше - посилити свою присутність.
Читайте також: Протести в Казахстані. Все пішло не за «російським сценарієм»
5. Безпосереднє сусідство і тісні економічні зв’язки Казахстану з Китаєм так само не залишають сумніву, що Пекін не просто уважно стежить за розвитком ситуації, але й спробує використати послаблення сусідньої країни на світовій шахівниці впливів і розподілів своїх інтересів.
6. Які уроки тут для України? Вони очевидні. Стихійний соціальний протест має продемонструвати «слугам», що не варто відриватися від народу. Що навіть тотальний контроль над телевізором і відключення соцмереж не гарантують закінчення епохи бідності і перемоги телевізора над холодильником. Що безкінечне приниження армії і поліції низькими зарплатами і вимогою поборів можуть зіграти з владою злий жарт. Що дуже важливий суспільний діалог. І формування справжніх еліт.
Що протести завжди неочікувані, і все відбувається дуже швидко. А наявність власного літака і маєтку десь в Європі, як обов’язковий елемент «успішності», - іноді стає квитком на «чорний день». Дуже не хотілося б такого сценарію в Україні.
