Бербок і Шольц їдуть до Варшави. Чи буде від того користь для Києва?

Нова глава МЗС Німеччини, «зелена» Анналєна Бербок, у своє перше закордонне турне вирушила до Парижа, Брюсселя й Варшави. У місті над Віслою у п'ятницю, 10 грудня, вона зустрінеться зі своїм польським колегою Збіґнєвом Рау. Вибір саме такого маршруту Анналєна Бербок у інтерв’ю виданню Der Spiegel пояснила так: «Сильна німецька зовнішня політика може бути лише європейською. Існує нагальна потреба відродити Ваймарський трикутник — Варшава, Берлін і Париж є ключовими для Європи. І хоча у нас із польським урядом багато суперечностей, можу сказати напевно: нам потрібна тісна співпраця з нашими східноєвропейськими партнерами». Схожі тези 40-річна міністерка закордонних справ Німеччини повторила й у своєму виступі у Бундестазі- першому після призначення на свій високий пост.

Серед тем, які обговорять у Варшаві Бербок і Рау, буде, очевидно, і газопровід «Північний потік-2». Польща є послідовною противницею цього газпромівського проєкту, а уряд німецької канцлерки Анґели Меркель, який щойно здав свої повноваження урядові канцлера Олафа Шольца, «Північний потік-2» підтримував. Мовляв, це суто економічний проєкт, який з агресивною політикою Росії щодо України ніяк не пов'язаний… А якою буде позиція офіційного Берліна щодо «Потоку-2» за уряду нової, «світлофорної» коаліції?

Якби усе залежало від Олафа Шольца і його Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), то, припускаю, новий німецький уряд не лише повністю підтримав би цей проєкт, а й ратував би за якнайшвидше введення «Потоку-2» в експлуатацію. Але, на щастя, в уряді, який створили СДПН, «Зелені» й ліберальна Вільна демократична партія (ВДП), від давнього соратника ексканцлера Ґергарда Шрьодера залежить далеко не все.

«Зелені» є нині єдиною німецькою політичною партією, яка є послідовним противником «Північного потоку-2». Таку саму позицію займає і «зелена» глава МЗС. «Я все ще вважаю, що цей газопровід — поганий, — заявила нещодавно Анналєна Бербок у інтерв’ю виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung. — Зокрема, через його вплив на кліматичну політику, але насамперед — геостратегічно. „Північний потік-2“ цілить у безпеку України, мета цього проєкту — розвалити Європейський Союз. Східні європейці справедливо розлючені на німецький уряд через підтримку Берліном цього газопроводу». А у інтерв'ю виданню Der Spiegel Анналєна Бербок наголосила: «Зараз „Північний потік-2“ не можна вводити в експлуатацію. Німецька Федеральна агенція мереж щойно призупинила процес його сертифікації».

Цей процес, за оцінками експертів, може затягнутися навіть на півроку, і це точно не те, чого прагне Путін. Та навіть якщо сертифікують, далеко не факт, що саме так, як хоче Кремль. У коаліційній угоді, яку підписали СДПН, «Зелені» й ВДП, безпосередньої згадки про «Потік-2» немає. Зате там сказано таке: «Європейське енергетичне законодавство поширюється також на проєкти енергетичної політики у Німеччині». А значить, і на «Північний потік-2». Теоретично це означає, що «Газпром» для транспортування свого газу зможе використати лише половину потужностей «Північного потоку-2», а половину цієї труби мають використовувати інші постачальники. А значить, після гіпотетичного запуску в експлуатацію «Північного потоку-2» згідно з вимогами «європейського енергетичного законодавства» Росія не зможе реалізувати свою стратегічну мету — повністю позбавити українську ГТС газового транзиту до Європи. (Який, нагадаю, є своєрідним запобіжником, що наразі захищає Україну від масштабного нападу російських військ).

Але, на жаль, негативна щодо «Потоку-2» позиція «Зелених» — як учасника нового коаліційного уряду, і Аннилєни Бербок — як нової глави МЗС, іще не означає, що позиція Берліна щодо цього газопроводу буде такою самою, як позиція Варшави. По-перше, «Потік-2» уже збудували — у тому числі за гроші німецьких інвесторів цього проєкту. Навряд чи новий уряд наважиться сказати їм «усе пропало»… По-друге, не забуваймо, що уряд є коаліційним. А значить, не тільки «червоний» канцлер Шольц вирішує не все — «зелена» глава МЗС Бербок також. А по-третє, «багато суперечностей», про які згадала Анналєна Бербок, і які зовсім не полегшують порозуміння між Берліном і Варшавою, — зовсім не вигадка. І теоретично ці суперечності можуть завадити сторонам домовитися з інших питань, там, де компроміс, здавалося би, цілком досяжний.

Одна з таких «суперечностей» — кардинально різне бачення Берліном і Варшавою майбутнього Європейського Союзу.

«Занепокоєння Польщі спричиняють відображені у коаліційній угоді прагнення Німеччини до побудови європейської федерації — не цікавлячись думкою інших держав і націй», — констатує wPolityce.pl. Новий німецький уряд виступає за поглиблення європейської інтеграції — аж до перетворення Євросоюзу на фактично федеративну державу. Як пише Der Spiegel, розділ коаліційної угоди між СДПН, «Зеленими» й ВДП, присвячений ЄС, «звучить напрочуд амбітно», адже «федеральний уряд закликає до створення Сполучених Штатів Європи». Він також прагне, зокрема, «ухвалити єдине виборче законодаство ЄС — із понаднаціональними списками кандидатів», а також призначати «справжнього міністра закордонних справ ЄС».

На думку німецьких коаліціянтів, метою усіх цих змін є «більш дієздатний і стратегічно суверенний Європейський Союз». А от чинна польська влада вбачає у «амбітному» розділі німецької коаліційної угоди, присвяченому планам із реформування ЄС, «розвиток європейського централізму в напрямку до наддержави». За словами депутата Європарламенту від правлячої у Польщі консервативної партії «Право і Справедливість» (ПіС) Ришарда Лєґутка, з коаліційної угоди трьох німецьких партій випливає, що Берлін хоче домінувати у Європі, зокрема, за рахунок інших, не настільки економічно потужних держав. У перспективі, вважає євродепутат від ПіС, це створить у ЄС своєрідну «олігархію»: чимало країн-членів, зокрема, зі Східної Європи, практично не матимуть впливу на рішення, які ухвалюватимуть у ЄС. І відтак поступово втрачатимуть свою незалежність…

Звісно, у Польщі є політики, яким перспектива створення «Сполучених Штатів Європи» подобається (це, зокрема, представники опозиційної «Громадянської платформи», хоча не всі). І можливо, політичні сили, які вони представляють, невдовзі прийдуть у Польщі до влади. Може, на наступних парламентських виборах, а можливо, на тих, які будуть згодом… Але домовлятися, у тому числі щодо «суперечностей», новий уряд Німечини повинен із чинним урядом Польщі. Чи вдасться?

Уже в неділю, 12 грудня, до Варшави прилетить новий канцлер ФРН Олаф Шольц (як і Анналєна Бербок, перед тим відвідає Париж і Брюссель). «Візит канцлера Шольца до польської столиці майже одразу після вступу на посаду має стати сигналом, що новий уряд Німеччини намагатиметься налагодити найкращі відносини з польською владою», — припускає DoRzeczy.pl. Якщо партнери не прислухатимуться одне до одного, «найкращих відносин» між ними точно не буде… Не маю сумнівів, що у Варшаві й Берліні це чудово розуміють. І маю надію, що візити Бербок і Шольца до Польщі будуть корисними також і для Києва. Шанси на це є.

Читайте також: Олафа Шольца називають «кризовим менеджером»