Чи правильно скаржиться Дмитро Кулеба

Президент Туреччини висунув пропозицію бути посередником між Україною та Росією на переговорах щодо окупованого Донбасу. Також він би хотів опікуватися і долею кримських татар, громадян України, тому що вони є його єдиновірцями. З Москви не забарилася відповідь, що Росія не є стороною конфлікту на Донбасі і тому не може прийняти пропозицію президента Ердогана. Сторонами конфлікту, на думку господарів першого та другого армійських корпусів, що окуповують Донбас, є Україна та «повстанці». Вони і мають вести переговори.

Дмитро Кулеба, очільник українського МЗС, нещодавно скаржився Франції та Німеччині, що Росія вирішила створити пільгові умови для товаровиробників окупованих територій, допустивши їх без мита на російський ринок.

Якби пан Кулеба скаржився з метою потролити окупантів, то це було б не дуже корисно, але прийнятно. Біда в тім, що він скаржився цілком серйозно. І ніхто не зауважив, що це є по суті когнітивним дисонансом — тобто невизначеністю пана Кулеби щодо природи військового конфлікту на Донбасі. Тобто він не знає чи це є окупацією, чи громадянським конфліктом.
Якщо це громадянський конфлікт, як стверджує Москва, то Кулеба має рацію, коли скаржиться на дії «третьої» сторони, тобто Москви, що вона втручається в українські справи на боці однієї зі сторін.

Але якщо це окупація, як вважає переважна більшість людей з наявністю здорового глузду, то окупант має дбати про окуповані території та мирне населення окупованих територій згідно з Женевською конвенцією.

Дії Росії щодо звільнення товарів окупованих територій від мита мають на меті поліпшити становище населення окупованих територій. Тим більше, що Росія вивезла з цих окупованих територій 20 великих заводів, про які не згадує ні Кремль, ні пан Кулеба.

Для неупередженого спостерігача скасування мита є хорошою ознакою, бо окупація почала обходитися російському бюджету дорого, і вони змушені щось вигадувати, щоби зменшити бюджетні витрати. Адже заборона продавати Україні російське вугілля (а насправді вугілля з окупованих територій), позбавило російських маріонеток головного джерела прибутку. Тому маріонетки все голосніше вимагають в московських хазяїв гроші на своє функціонування. Щоправда, замість скасування мита для товарів Лугандону, Москва могла б надіслати до Донецька Дмитра Медведєва, щоби він там виголосив сакральну фразу: «Грошей немає, але ви тримайтесь!».

Зараз в Росії інший прем'єр і він не здогадався дати таку корисну пораду мешканцям окупованих територій. Тому зробив те, на що вчився: скасував мито.

Мораль цієї історії така: щоби пан Ердоган мав шанс стати посередником у переговорах між Україною та Росією, пан Кулеба має визначитися чи на Донбасі громадянський, чи міждержавний конфлікт. І, лише визначившись щодо природи конфлікту, скаржитись чи не скаржитись.