У нас великий бардак. Чи то від надмірної демократичності, чи то від дурості
Можемо пишатися
Чинний генерал, який не справляє враження слабака, виконує розпорядження цивільного глави Офісу президента, та вносить корективи до графіка проведення секретної операції.
Президент, який не знайшов часу поговорити з генералом, під час проведення надсекретної операції розповідає про неї іншому президентові, який, як би це м'якше сказати, не зовсім самостійний політично, і на території країни якого відбуваються оперативні дії.
Читайте також: «Вагнергейт»: Бурба заявив, що отримав передану Зеленським вказівку про перенесення операції
Секретні відомості про структуру операції, про подробиці її проведення, досьє на об'єкти оперативної діяльності, виконавці поіменно — все зливають різним інтересантам, у тому числі і з російських спецслужб.
Усі подробиці операції, що не відбулася, включаючи відомості секретного і надсекретного характеру, широко обговорюють у пресі, на ток-шоу і т.д.
Я не кажу про те, що генерал, який виконує розпорядження неуповноваженого цивільного, який і знати не повинен був про те, що відбувається, викликає у мене питання.
Я не кажу про те, що сама операція своєю надзвичайною сміливістю могла викликати неабияке загострення російсько-українських відносин та ініціювати новий виток кровопролиття. Зрештою, це ризик, яким можна було б знехтувати, якщо влаштовує результат.
Я не кажу про те, що тарантела, яку танцюють опозиційні до «Слуги народу» сили навколо «Вагнергейту», має на меті лише одне — розхитати владу і злетіти на хайпі, а не торжество справедливості.
Я хочу тільки запитати: чи ви з такими звичками серйозно хочете в НАТО? Бути головним союзником США в регіоні? Ви хочете зливати Росії та всім охочим не лише свої плани і акції, але плани Об'єднаних Штабів?
Ви вважаєте, що хоч десь вас сприймуть всерйоз?
Був колись добрий анекдот.
Старого єврея 1920 року викликають у НК. У країні бракує грошей, потрібні кошти для революційної боротьби.
— Хаїме, нам сказали, що до революції ти тримав в Одесі великий бардак?! Це правда?
— Ох, вей! Звісно, неправда! Хіба у мене був великий бардак? Ось у вас — це справді великий бардак! А в мене так… бардачок був! І згадати нема про що!
Можемо пишатися. У нас таки великий бардак. Дуже великий. Чи то від демократичності надмірної, чи то від дурості та непрофесіоналізму.
