«У той момент водій автобуса вигукнув: «Ей, ти шо заснула там? А ну виходь давай!»

Чому культура водіїв маршрутних таксі на такому низькому культурному рівні? Це питання я не раз собі ставила. Недавно водій маршрутки буквально вибухнув агресією, коли запитала його, чи їде він до центру? На моє зауваження, чи вчили його культурі, відповіді я так і не почула… Їхала в той момент на редакційне завдання, настрій той водій мені зіпсував. Або ще один випадок. Коли оплатила за проїзд і попросила водія тролейбуса дати мені квиток, чомусь почав до мене репетувати: «Ви що поспішаєте?». Тим часом біля водія уже зібрався натовп…

Невже кермувальники не розуміють, що до міста Лева приїжджає маса туристів з інших міст, які потребують нашої допомоги та поради. А серед іншого, саме водії громадського транспорту — обличчя нашого міста! Вони першими зустрічають пасажирів в аеропортах та на вокзалах. Зрештою, чому водії мають хамити львів’янам? Чому зриваються на пасажирах? Невже ми забули, що Львів — культурна столиця України? А ще Львів — відкритий для світу…

Нещодавно на «гарячу лінію» міста написала пані Аня. Її історія показова: «Здається тільки скаргами можна побороти хамське відношення окремих водіїв… Близько 19.00 години я їхала в автобусі № 3 А зі своїми маленькими дітками, та зіштовхнулась з абсолютно некоректною, точніше хамською поведінкою водія. Автобус зупинився біля «Добробуту», я сиділа спиною до водія на задньому сидінні, — пише пані Аня. — Я була впевнена, що кінцева зупинка на площі Різні. У той момент водій вигукнув: «Ей, ти шо заснула там? А ну виходь давай!».

Я, чесно кажучи, навіть не зрозуміла до кого це так звертаються, обернулась і побачила порожній автобус. Відтак, зрозуміла, що водій кричить до мене… Взяла дітей, підійшла до водія і кажу: «Це ви до мене зараз говорили таким тоном?». Водій знову у хамській манері: «До тебе! Ти що не бачиш, що кінцева?». Я кажу: «Напишу на вас скаргу за непрофесійну, хамську поведінку! Може, вас хоч так навчать культури спілкування!».

Після цього я вийшла, зробила фото автобуса, — веде далі пані Аня. — До мене підійшов хлопець, запитав, що сталося? Я йому про все розповіла. Він підійшов до водія і сказав, що така поведінка є неприпустимою для водія!".

Пост пані Ані у соцмережах я побачила випадково. І зрозуміла, що тема культури (безкультур'я) водіїв є актуальною. Як на мене, керівники транспортних підприємств мали б проводити для своїх співробітників курси з етики спілкування. Але, на жаль, є категорія людей, яка у хамській манері розмовляє не лише на робочому місці, але й в інших громадських місцях, вдома… Таку поведінку вважає нормою. До речі, адміністратор 1580-Львів повідомив, що звернення пасажирки скерували у Львівське комунальне АТП1, про результат обіцяли повідомити.

А ще мені, як журналісту, була цікавою реакція на скаргу жінки дописувачів у соцмережах. І коментарі щодо хамської поведінки водія автобуса були доволі різними. Хтось відверто захищав водія-хама, мовляв, виїжджають на роботу у стресовому стані, бо їхні боси ставлять перед ними складні задачі (тобто встановлюють мінімальний ліміт на виручку тощо). А такі скарги на «гарячу лінію» міста — недоречні, бо є «звернення важливіші». Інші з іронією писали: «Які ми тендітні…». Пан Євгеній пише: «Не раз був свідком, як водії трамваїв у хамському тоні спілкуються з туристами. А водію, водійці — все одно! У них просто відсутнє елементарне виховання!». Інші дописувачі, які теж ставали свідками хамської поведінки водіїв запитували: «Чому більшість мовчить і не відповідає на такий тон розмови?». «Є надія, що після впровадження електронного квитка, водії зрозуміють, що збирання грошей — не основна їхня функція».

Як можна виправдовувати безкультур’я людей? Маю колежанку, яка працює в магазині багато років. Після того, як вона прочитала мій матеріал про домашніх тиранів, сказала, що їй страшно, бо щодня бачить, як люди по-хамськи поводять себе в магазині, а, що вони виробляють вдома? — риторично запитала вона. «У мене в житті теж є повно своїх проблем, але ж я не визвірююсь на покупців. Не зганяю на них свою злість. Я на роботі! Отже, стараюсь усміхатися, жартувати… І наступного разу вони радо прийдуть до мене по покупки».

Пані Анна у коментарі «ВЗ» зауважила, що існує серйозна проблема спілкування водіїв з пасажирами у нашому місті. «Але найгірше те, як показує практика і коментарі людей, є ті, які толерують таку поведінку, називаючи мене святошею, надто ніжною тощо. Це якесь майже дно…».

А ось ще один допис, який, на мою думку, має місце для висвітлення: «В автобусі 47 А молодий водій їхав так, що люди … випадали з сидінь. А далі було ще „цікавіше“. Водій віддав решту чоловікові з 200 грн пачкою дрібних купюр. Найбільша була 5 грн. Коли людина підійшла до водія і запитала, чи не можна дати решту, хоча б частково, більшими купюрами, водій відповів: „Тіштеся, що не копійками. Бо в мене їх повно!“. Принизлива і некоректна поведінка водіїв давно стала нормою. Звичайно, робота у них нелегка, але ж якась людяність і повага мусять бути присутніми. Сумно…».

Поки дописувала коментар, знайшла на сайті міської ради інформацію за 2018 рік: «Львівським водіям громадського транспорту провели тренінг з етики». Тоді водіїв якраз відучували від куріння на робочому місці та «шансону», який частенько лунав у салоні. А також їм не дозволяли їсти за кермом… Проводила такий тренінг психологиня з питань бізнесу та управління. Фахівець радила водіям не вестися на конфлікт, якщо видно, що людина просто його нагнітає сама… «Завдяки тренінгам намагаємося знайти золоту середину між водієм та пасажиром. Погодьтеся, проблема не тільки в водіях, частенько пасажири є суцільним мотком нервів. Основна мета — навчити їх виходити з конфліктної ситуації. Залагоджувати її ще до початку „бучі“». Та найважче — змусити водіїв посміхатися…", — відзначали фахівці.

А якщо водій сам розпалює конфлікт? Очевидно, що на такий фактор треба звертати особливу увагу та присікати таку поведінку! Схоже, такі тренінги у час пандемії та суцільних стресів є актуальними, як ніколи!