Передплата 2024 ВЗ

Коли ми повернемося

Коли диктаторам дають відкусити палець, вони хочуть з'їсти всю руку і не зупиняться, поки не поглинуть тебе цілком. Звір розуміє лише мову сили

Коли ми повернемося — це не питання часу, це питання нашого стану. Це питання відновлення територіальної цілісності України і питання відновлення справедливості. Путін теж вважав, що вчиняє справедливо, захоплюючи Крим, посилаючись на якісь історичні події давно минулих днів і держав, ігноруючи сучасні договори і визнані кордони. Схопив і вкрав те, що йому не належало, у сусіда, якого до цього називав другом і братом. Що ж, у людожерів теж є своя логіка, вони теж вважають, що вчиняють справедливо.

Через зміну урядів, режиму, перебуваючи на історичному зламі після революції, що сталася в країні, Україна виявилася не готова чинити збройний опір окупації. Виявилася не готова не тільки у військовому, а й у психологічному плані: почати стріляти в людей, яких ще вчора вважали близькими, важко.

Якщо не готова була стріляти в росіян Україна, тим більше в них не готова була стріляти уся інша частина цивілізованого світу. Крим було втрачено, Україну звідти вичавили військовою міццю агресора. Світ висловив стурбованість, почав говорити про санкції і думав, що це кінець історії. Але це був лише її початок, бо інакше не буває, коли хтось насильницьки змінює правила і принципи існування світу.

Потім стався Донбас, малайзійський боїнг, тисячі загиблих і спроба захопити вже половину України. Коли диктаторам дають відкусити палець, вони хочуть з'їсти всю руку і не зупиняться, поки не поглинуть тебе цілком. Звір розуміє лише мову сили.

Ми вистояли тому, що почали чинити опір. Ми не програли тільки тому, що почали стріляти. Захід, звісно, не почав стріляти разом із нами — ніхто не хоче помирати на чужій війні, тим більше з противником, у якого завжди знайдеться аргумент у вигляді ядерних ракет. Свої боєголовки ми колись віддали своєму майбутньому ворогові в обмін на страховку нашої безпеки. Коли ж стався страховий випадок, то ніхто не захотів платити за рахунками. За ними заплатили українські солдати й добровольці, які взяли в руки зброю і не кинули свою країну на поталу ворогові. Зараз кров уже не ллється так, як лилася на початку війни, з російської території не б’ють Гради, лише заголосить десь мати, дізнавшись, що сьогодні її син загинув на цій так і не оголошеній війні. Війні, що почалася із захоплення Криму.

Ми не знаємо, коли вона закінчиться, але ми точно знаємо, де вона завершиться і хто в ній переможе. Війна з Росією остаточно скінчиться на українській землі Криму, на моїй батьківщині, там, куди ми обов’язково повернемося. Переможцями.

Джерело

Схожі новини