Життя на … потім

Я завжди боялася бабусиного серванта. У ньому стояв кришталь, яким бабуся ніколи не користувалась. Для мене подібні серванти — це символ життя на … потім. Не факт, що кришталь буде потрібен дітям чи онукам, бо в їхньому житті є свої цінності і своє бачення щастя. І скоріше, воно не кришталеве.

Зараз я перебуваю в тому віці, коли ти ще донька (дякую, Боже), дружина, мама і бабуся. Я вже зрозуміла, що найчастіше дорослим дітям не потрібні поради, вони самі обиратимуть свій шлях, будуть говорити про те, що їхнє життя ніколи не буде схоже на ваше. Чимало рішень ваших дітей вас здивують… Складатиметься враження, що все йде всупереч вашій уяві.

Ми теж так робили, хоча інколи слідували мріям батьків: вступали до вишів і навіть отримували дипломи, ходили на побачення з хлопцями чи дівчатами, до яких мама радила придивитися. На це витрачали свій час, частину свого життя, бо просто хотіли бути хорошими дітьми. А потім робили свої помилки. І наші діти їх робитимуть, і онуки теж, але свої.

Ми можемо будувати будинки, садити квіти, колекціонувати книги чи картини. Скоріш за все, нашим дітям це все буде не потрібно. Ви мріяли в дитинстві танцювати, а ваша донька бачить себе на мотоциклі? Не нав’язуйте дитині свої мрії і свій стиль життя. У дітей будуть свої хобі, своє бачення життєвого простору. До того ж вони ростуть космополітами, жителями світу. Відпускайте, підтримуйте і любіть.

Дехто прагнув бути хорошою дружиною чи чоловіком, повністю розчинився у другій половині і відмовився від відповіді на питання, яким я бачу своє життя. І в шлюбі, і в галасливій родині можна залишатися самотнім. Ви прагнете на море, а він — в гори. Ви за характером гвинтокрил, а він — равлик. Або навпаки. Одному потрібно — все, а іншому — нічого. На це йде інколи все життя.

Дайте відповідь на питання, яким ви бачите своє життя. Живіть не потім, а зараз!

Правда ж, у кожного з вас було таке: дивишся у вечірні вікна квартир, будинків і фантазуєш, що там… Це як в підлітковому віці: завжди здається, що у твоїх друзів більше свободи, цікавіше життя і батьки, які все розуміють.

Сьогоднішні соцмережі — це ті самі людські вікна. Реальність і правда, фантазії і брехня завжди поруч… Ніхто не знає, яке життя інших. Інколи і в своєму розібратися важко. Ще важче бути щасливим.

Можна сховатися за шикарними фотками на аватарках, загорнутися в мереживні пеньюари і сексуально курити на підвіконні, порівнювати своє життя з іншими. Все це пусте…

Відмінність в життєвих вікнах… У кожного своє вікно, своє життя.

Людина народжена аби бути щасливою. Щасливою бути зараз! Не потім…

Джерело