Передплата 2024 ВЗ

Євроатлантичний статус кво, Женевське рандеву та кавказькі передчуття

Саміт НАТО пройшов у робочому режимі, хоча і супроводжувався окремими  політичними заявами

Джозеф Байден та Владімір Путін провели зустріч у Женеві. Декларація президентів Азербайджану та Туреччини, підписана в Шуші, та дочасні парламентські вибори у Вірменії дозволяють прогнозувати неспокій на Південному Кавказі.

Лідери НАТО провели зустріч у режимі особистого спілкування, яка, серед іншого, мала засвідчити позитивні зміни у боротьбі з коронавірусом. Нагадаю, що навесні 2020 року Альянс попри розпал першої хвилі пандемії завершив процедуру вступу до його лав Північної Македонії. НАТО у підсумковій декларації звертає увагу не лише на виклики з боку РФ та Китаю, терористичні загрози, але і на доцільність зменшення парникових викидів. Також Північноатлантичний альянс попередньо схвалив рішення про збільшення витрат на оборону, і це можна назвати спільним успіхом Джозефа Байдена та лідерів європейських держав.

Україна та Грузія отримали підтвердження того, що вони зможуть приєднатися до НАТО шляхом виконання Плану дій для досягнення членства (ПДЧ), проте сам План не був наданий, не прозвучала і дата нового розширення Альянсу. Однак варто звернути увагу на заяву Джозефа Байдена, який наголосив: Україні для приєднання до НАТО необхідно подолати корупцію та виконати інші критерії для вступу, переконавши всіх членів Альянсу у серйозності власного прагнення приєднатися до нього. Зауважу, що на думку президента США, російська агресія проти України не може стати на заваді її євроатлантичній інтеграції. Сигнал виглядає максимально чітким та зрозумілим, навряд чи ближчим часом офіційний Київ отримає краще роз’яснення про особливості руху до НАТО.

Очікування від зустрічі Джозефа Байдена з Владіміром Путіним традиційно були завищеними попри суттєвий дисбаланс потенціалу США та Росії у різних сферах. Саміт тривав майже 4 години замість запланованих 5 — 5,5, і це навряд чи свідчить про швидке порозуміння Москви та Вашингтону. Спільна заява президентів про інтегрований діалог з питань стратегічної стабільності, рішення повернути послів США та РФ до країн перебування — ось і весь сухий залишок спілкування, який дозволяє розгорнутися фантазії адептів конспірології. Навіть тональній прес-конференцій двох президентів була різною: Путін неодноразово перекладав відповідальність на США за погіршення двосторонніх відносин, Байден приділив чимало уваги питанням прав людини. Очевидно, що і тема України у переговорах у Женеві прозвучала, і підвищена емоційність Путіна на запитання журналістів свідчить, що йому навряд чи сподобалося почуте від американського колеги. Відзначу, що зустріччю з Путіним Байден завершив європейське турне, завданням якого було проведення діалогу з європейськими союзниками.

Президенти Азербайджану та Туреччини у місті Шуша минулого тижня підписали декларацію про союзницькі відносини. Для Реджепа Ердогана це був перший візит до Шуші, контроль над якою азербайджанські війська відновили восени 2020 року. Ільхам Алієв та Реджеп Ердоган задекларували готовність розвивати союзницькі відносини у всіх сферах, що мають стратегічне значення для обох країн. Особливу увагу варто звернути на військово-технічну співпрацю та готовність підтримувати одне одного у випадку агресії третьої країни. Тут варто нагадати, що Туреччина не лише має потужну армію, але і є членом НАТО.

Вірменія 20 червня часом провела дострокові парламентські вибори, на яких, за попередніми результатами, прихильники діючого прем’єра Нікола Пашиняна з партії «Громадянський договір» зуміли здобути перемогу. Головний опонент Пашиняна — Роберт Кочарян, який очолював блок «Вірменія» — навряд чи задовольниться суттєвим посиленням представництва у парламенті. Ближчі дні у Вірменії будуть гарячими у політичними сенсі, сприятиме цьому і висока політична активність (у голосуванні 20 червня взяли участь майже 50% виборців). За ситуацією у Вірменії уважно спостерігають у Москві та Вашингтоні, адже інтереси РФ та США на Південному Кавказі не є секретом.

Джерело

Схожі новини