Основна мета зустрічі з Путіним. Чого Україні чекати від Байдена
Ситуація навколо Північного потоку-2 зовсім не означає ослаблення тиску США на агресорів і злочинців — Володимира Путіна і Олександра Лукашенка
Зараз в Україні понад міру зациклилися на ідеї НАТО і вступі туди — приблизно так само, як і Москва. Але давайте поставимо питання: навіщо потрібні ці натовські шашечки? Для того, щоб Альянс захистив Україну від російської агресії. А хто може з членів НАТО реально захистити країну від агресії Росії? Тільки США. Тому прийдешній саміт НАТО в Брюсселі, який відвідає Байден 14 червня, не являє собою особливого інтересу.
Ситуація навколо Північного потоку-2 зовсім не означає ослаблення тиску США на агресорів і злочинців — Володимира Путіна й Олександра Лукашенка. Питання цього газопроводу унікальне тим, що тут йдеться про відносини Німеччини та США. Завдання Байдена — одне з головних завдань, з якими він прийшов до влади, — це відновлення зруйнованих Дональдом Трампом відносин з ЄС. І тому він, не зважаючи на своє негативне ставлення до проекту Північний потік-2, вирішив не ображати Ангелу Меркель. Це певна поступка Німеччині.
Також, думаю, що Байден тут проявляє певне лукавство. Відомо, що у вересні відбудуться нові вибори в Німеччині. Цілком можливо, що до влади (як мінімум до участі в коаліції) прийде партія Зелених, яка принципово дуже різко виступає проти Північного потоку-2. Можливо, у Байдена такий розрахунок — нехай німці власними руками зруйнують Північний потік-2, а ми після чотирьох років розладу між Німеччиною і США не будемо погіршувати ці відносини. Я не намагаюся виправдовувати його позицію, але мені здається, що логіка ситуації приблизно така.
Тому основним питанням для України, на мій погляд, повинні бути відносини саме з США. По-перше, вони вже розвиваються досить успішно. По-друге, основний пункт американського порядку денного на зустрічі Байдена з Путіним — це в обличчя йому назвати ту ціну, вже кілька разів названу його представниками, яку Москві доведеться заплатити за пряме вторгнення в Україну. Це економічна блокада (нафтова і газова), відключення від SWIFT, арешт «російського трильйона», а у військовій сфері — це обмежене постачання сучасних озброєнь Україні (все, крім американських дивізій на території країни). Це дуже цінна допомога, і для неї не потрібно згоди ані Меркель, ані Еммануеля Макрона, ані ще там парочки когось на кшталт Віктора Орбана.
Важливим є те, що Зеленський полетить на запрошення Байдена в липні до США. Я б метою української дипломатії поставив укладення угоди про присвоєння Україні статусу основного союзника США поза НАТО. Такими є такі поважні держави як Ізраїль, Японія, Південна Корея, Австралія та інші. Це набагато важливіше, ніж формальне членство в НАТО.
Так, десятки разів американці заявляли про підтримку України після приходу до влади Байдена, але справа не в їхніх обіцянках. Всі обіцянки, як і всі формальні договори, мало чого варті. Реальну роль відіграють інтереси держав. США просто не можуть собі дозволити безкарного успіху путінської агресії в Україні. Тому вони виступають не через симпатію до України, а, передусім, зі своїх національних інтересів.
Адже успіх російської агресії в Україні означав би:
а) повний розвал всієї європейської системи безпеки, яку будували 75 років;
б) поступитися Путіну в Україні для США означає фактично піти зі світової історії. Центром зовнішньої політики США стає Індо-Тихоокеанський регіон і опір експансії Китаю. Вони зараз формують там союз держав, що чинять опір цій експансії. Уже створено так званий Чотирибічний діалог з безпеки — Індія, Японія, Австралія і США. Якщо США дозволять Путіну безкарно вести агресію в Україні, на Сході ці речі чудово зрозуміють і довіра до них впаде повністю. Тому в цьому питанні Байден буде дуже твердий з Путіним.
