Зеленський все ще грає роль президента. Він забронзовів і полюбив владу
Настали часи нових негідників
2 роки Зеленського. Що я можу про них сказати? Якщо подивитися на все, що за ці два роки накоїв Зеленський, то це два роки втрачених можливостей. Це два роки репутаційних втрат для влади в Україні. Це два роки послідовних руйнувань інституцій держави. Це два роки втрат авторитету і ослаблення позицій на міжнародному рівні. Це два роки імітації діяльності і зростання корупції на всіх рівнях влади. Це втрата можливостей і часу. І це два роки розчарувань. Але краще за мене скажуть цифри і факти.
Згідно з офіційною статистикою, яка явно занижується навмисне і не тільки, в Україні померли від коронавірусу 48 889 українців. За останню добу від Covid-19 померли 203 українця. Можна було б врятувати хоча б частину з них? Можна, якби людей з груп ризику вчасно вакцинували, але Зеленський провалив вакцинацію. Можна, якби в лікарнях кисень був у достатній кількості, а не як торік, коли влада просто не знала, що кисень потрібно заготовити. І ціна цих помилок — смерті українців. Вина за ці смерті на Зеленському і всіх його призначенцях. Найстрашніше, що провал вакцинації і провал інформаційної кампанії в Україні продовжують збирати свій смертельний урожай. І це результат 2 років бездарного і некомпетентного правління Зеленського.
Він йшов на вибори з різними обіцянками. «Кінець епохи бідності» настав. Але лише для його оточення і тих, хто використовував фонд боротьби з коронавірусом на дороги. А коли замість тендеру відбувається розпил грошей, то дороги будують за подвійним тарифом ті, хто близькі до Зеленського та його злодійкуватого оточення. І тоді замість закупівель кисню — земельні ділянки під Києвом і нові «Мерседеси». Замість заводів з виробництва масок — гроші на рахунках в офшорах. Замість врятованих життів — нові могили. Це результат двох років Зеленського.
Зеленський обіцяв не заїжджати на держдачу і сказав, що в ній будуть жити діти. І він майже не збрехав. На держдачі живуть діти. Діти Зеленського. І він. А решта? «Яка різниця» відповів би вам президент. Він обіцяв закінчити війну. І потім сказав, що в його голові вона закінчена. Але тоді чому, як і раніше, від російських куль гинуть українські воїни? Чому за два роки немає жодного нового метра звільненої землі від окупантів на Донбасі? Бо він не знає, як, і тому не може виконати свою обіцянку. А обіцяв тільки в ім'я перемоги на виборах. І не хоче визнати це. Навіть через два роки свого правління.
Три дні сержант Ярослав Журавель вмирав від отриманих ран на полі бою. Президент Зеленський взяв питання з евакуації Ярослава Журавля на особистий контроль. А коли з'ясувалося, що морський піхотинець загинув, то, навіть не прокоментувавши ситуацію, відморозився. Це огидно. Постійне мовчання з будь-якого гострого питання — це стабільна модель поведінки Зеленського. За два роки він мовчить з усіх важливих питань. І часто бреше. На жаль.
Реформ немає, а старі паралізовані. Судова, медична, будівельна, освітня реформи проходять лише на словах. «Кінець епохи бідності» не настав. Посадок немає. Мародери з оточення Зеленського, які сидять на схемах, контрабанді, держзакупівлі та податкових скручуваннях, стали багатшими. Кумівство та корупція квітуть буйним цвітом. Кінця війни не видно. Вакцину ми отримали не першими, як обіцяв Зеленський, а останніми в Європі. Верховенства права немає, суди вершать беззаконня, а запит на справедливість не задоволений. При цьому соціальні ліфти не підняли у владу гідних, а допомогли спливти старому сміттю і новим покидькам. Тарифи і ціни злетіли, а доходи впали. А що ж настало? Настали часи нових негідників.
Два роки Зеленського показали, що у нього немає ні тактики, ні стратегії, а хаотичні метання з боку в бік — це лише спроба зберегти свій особистий рейтинг. Вже зрозуміло, що з одного боку він раніше не був готовий до управління державою, а з іншого боку за два роки так і не зміг трансформуватися в політика і стати державником. Він все ще грає роль президента. І грає дуже погано. А ще стало видно, що він забронзовів і полюбив владу. Полюбив кортежі, охорону, держдачу і держзабезпечення. Але найбільше йому подобається вершити чужі долі і слухати захоплене схвалення. Навіть якщо для цього треба порушити закон. Я не знаю, чи бере участь Зеленський в корупції свого оточення, але він про нього знає. І нічого не робить, щоб це припинити.
Два роки правління Зеленського показали, що, користуючись своїм всевладдям і недоторканністю, він не соромиться порушувати закон. І саме це мотивує його йти на другий президентський термін, щоб не сісти за перший. Але для України правління Зеленського — це втрата часу, втрати людських життів, втрати територій, втрата можливостей і явна деградація. Саме такими були останні два роки. І це два роки нашого життя, які ми втратили.
На своїй пресконференції президент Володимир Зеленський заявив, що в кінці другого року президентства добре почувається. Це помітно. А ось Україна і громадяни почуваються значно гірше за нього. І це теж помітно. І немає шансів на те, що щось зміниться при цій владі. Це ціна за правління Зеленського. І ми всією країною її платимо.
