Передплатити Підтримати

Путін і Лукашенко розіграли кумедну сценку

Можливості маневру білоруського президента на міжнародній арені звузилися до ширини щілини

У повідомленні про чергову телефонну розмову президентів Російської Федерації та Республіки Білорусь відзначається, що Володимир Путін і Олександр Лукашенко обговорили ситуацію в Україні і «прагнення цієї країни до тісної взаємодії з НАТО». Саме це обговорення української ситуації не виглядає стандартною темою російсько-білоруських консультацій, раніше такого не було.

На своїй квітневій зустрічі Путін і Лукашенко розіграли кумедну сценку: Путін пропонував президенту України Володимиру Зеленському обговорювати донбаську кризу з керівниками «народних республік», а Лукашенко підтримував, обурювався українським небажанням повертатися на переговори в Мінську і радив Зеленському вчитися хорошим манерам. Причому Путін подавав репліки в традиціях радянських естрадних дуетів, а Лукашенко охоче підхоплював — і, здається, йому навіть подобалася ця нова роль, — пише Віталій Портников для «Радіо Свобода».

Я зрозумів, який саме дует мені нагадують ці двоє. Звичайно ж, Тарапунька і Штепсель, українські коміки Юрій Тимошенко і Юхим Березін, улюбленці публіки далеких 1970-х. Навіть типажі збігаються: Штепсель невисокого зросту, але з великими амбіціями, говорив на хорошій російській мові; Тарапунька довготелесий, трохи іронічний і зніяковілий, говорив, щоб були чутні нотки української мови, а в результаті виходило приблизно так, як у Лукашенка. Штепсель, як правило, подавав репліки на правах «старшого брата», а Тарапунька реагував. Послухай, Тарапунька! Послухайте, Олександре Григоровичу!

Це і є головний на сьогодні зовнішньополітичний результат білоруських протестів і делегітимізації білоруського правителя на міжнародній арені: Путін і Лукашенко перетворилися на дует! Лукашенко все ще не готовий до інтеграції по-путінськи, Путін все ще не прагне позичати гроші просто за обіцянки продовжити переговори щодо нескінченних «інтеграційних карт». Але тепер, коли можливості маневру білоруського президента на міжнародній арені звузилися до ширини щілини, Лукашенко змушений підхоплювати путінські репліки зі спритністю досвідченого комічного артиста — і під час особистих зустрічей і, як бачимо, під час телефонних розмов. Лукашенко позбувся права на власну позицію навіть з питань, які завжди використовувалися для доказу його незалежної позиції — наприклад, щодо відносин з Україною. Дует з Путіним став для нього не просто єдиним доказом легітимності, але і важливим інструментом збереження влади.

Важко передбачити, як далеко просунеться кремлівський Штепсель, чи зможе він привчити Тарапуньку не тільки погоджуватися з кожною його фразою і вчасно кивати, а й перетворити Білорусь на ще один російський регіон, нехай з фіктивним суверенітетом. Зрозуміло, що Путіну цього дуже хочеться, — інакше російські спецслужби не розіграли б історію з підготовкою «перевороту» в Мінську і не лякали б білоруського президента замахами.

Джерело