Створений для переслідування опонентів влади: перші висновки з діяльності Центру протидії дезінформації
Влада не була зацікавлена у тому, щоб продемонструвати необхідність цієї структури для України
Центр протидії дезінформації створений рішенням Ради національної безпеки й оборони України від 11 березня 2021, яке було введено в дію указом президента від 19 березня. Два дні тому Зеленський затвердив положення про Центр протидії дезінформації. Працювати в ньому максимум буде 52 людини.
Відомо, що Центр буде брати участь в розробці й реалізації стратегії інформаційної безпеки. Але брати участь — це не створювати. Виникає питання, в чому полягатиме участь? Так само Центр забезпечуватиме протидію як наявним, так і прогнозованим загрозам нацбезпеки та національним інтересам в інформаційній сфері, дезінформації, пропаганди, деструктивним інформаційним впливам, а також запобігати спробам маніпулювання громадською думкою.
Загалом, роблю висновки. Два місяці тому створили, в п’ятницю затвердили положення про його роботу. І ще незрозуміло скільки часу будуть набирати персонал. Якщо захочуть компетентних, а їх у нас на пальцях двох рук можна перерахувати, то 52 не наберуть і не факт, що ці люди підуть працювати в цю структуру. Якщо наберуть кого завгодно, лише б призначити, то за місяць всіх підберуть. Але ефективність і компетентність цього органу буде під питанням.
А швидкість процесу говорить про два моменти. По-перше, це скоріше піар-проект, ніж створення ефективної державної структури з протидії ворожій пропаганді та дезінформації, а по-друге, ця структура може легко стати в руках влади інструментом боротьби з опозицією, з критикою і з неугодними. І поки я у своїх оцінках схиляюся до другого варіанту.
До речі, дуже цікаво, кого призначили керувати цим органом. Це Поліна Лисенко. Раніше не була помічена в боротьбі з російською пропагандою, з фейками і дезінформацією. Але у нас раніше і коміки країну або область теж не очолювали. У 2013−2015 роках вона працювала на посаді молодшого юриста в приватній юридичній компанії. З квітня 2015 по вересень 2019-го була помічником першого заступника директора Національного антикорупційного бюро України. З вересня 2020 року — вона вже директор Департаменту інформаційної політики та зв’язків з громадськістю АТ «Укрзалізниця». Останнє місце добре відоме, як аеродром для вірних кадрів влади. Нагадую, що Сергій Лещенко, чия дружина на 9 травня поїхала в Москву грати свої музичні сети росіянам, так само сидить в Наглядовій раді Укрзалізниці. Поки туди пошлають лояльних до влади, а не компетентних. Та все це підштовхує мене до думки, що Зеленський створює своє «Міністерство Правди», яке було описано Оруеллом в 1984. Мабуть, хтось в оточенні президента прочитав цей роман і вирішив, що добре б мати кишенькову структуру, яка займаєтиметься підтасовуванням фактів в пропагандистських цілях для влади.
Цікаво зазначити ще один момент. Протягом останнього тижня російський агітпроп активно насаджував кремлівські тези, пов’язані з 9 травня і роллю Росії у другій світовій війні. Це був гарний час для того, щоб новостворена структура могла проявити себе. Але вона не діяла. Мабуть, влада не була зацікавлена у тому, щоб продемонструвати необхідність цієї структури для України. Це ще більше затвердило мене у думці, що в загальному-то непогана ідея насправді мертвонароджений проєкт, як і всі, що роблять Зеленський, Єрмак, Шмигаль і #моносброд, а ЦПД буде все ж боротися з опонентами влади, а не з пропагандою і дезінформацією, які шкодять Україні.
Загалом, Зеленський і його камарилья йдуть за російським сценарієм, який колись уже реалізував Путін в боротьбі з інакомисленням і опозицією. Тільки Україна не Росія і тут це не спрацює. Якщо на Банковій сумніваються, то нехай проконсультуються у Януковича. Той уже пробував будувати Росію в Україні. Не вийшло тоді у нього, не вийде і зараз у цих. І це точно.
