Передплатити Підтримати

«Німецьке мовчання перекрикує голосну російську пропаганду»

Будемо продовжувати і надалі лупати нову берлінську стіну апатії і байдужості щодо долі України

«Саме через нацистські злочини державним інтересом Німеччини має стати надання Україні членства в НАТО та ЄС» (впливова газета Zeit; 1,7 млн. чит.)

Маємо у Німеччині справжній прорив щодо визнання історичної відповідальності по відношенню до України.

Наразі лише, щоправда, на рівні провідних ЗМІ.

Дотепер чимало хто у Києві вельми скептично, майже насмішливо ставився до того, що посол у Берліні Андрій Мельник нон-стоп порушує цю — безумовно доволі сенситивну для ФРН — тему.

Мовляв, ай-яй-яй, ну негоже нагадувати про темні сторінки спільної історії та зайвий раз дратувати/травмувати наших німецьких партнерів, адже ми зараз залежимо від їхньої підтримки.

Тож не дивно, що у багатьох наших державних діячів і політиків здебільшого навіть і язик не повертається, щоби привернути увагу Німеччини і німецького суспільства на триваючу історичну провину і відповідальність перед українцями за звірства Третього рейху.

Днями багато хто — і не лише в Росії — єхидно хіхікали, коли посол Мельник буквально бив кулаком по столу, вимагаючи через Berliner Zeitung від німців включитися у процес деокупації Криму — передовсім з огляду на спадок своєї колоніалістської політики щодо півострова протягом як першої, так і другої світових воєн.

Не менше глузували й тоді, коли глава дипмісії в інтерв’ю газеті Welt am Sonntag обґрунтовував обов’язок Німеччини зіграти ключову роль щодо якнайшвидшого вступу України до НАТО — так само спокутуванням за злочини нацистського режиму під час окупації нашої землі.

Тож не може не радувати, що ці зерна правди починають проростати, а колючі тези накінець все серйозніше сприймаються в Берліні.

Так, одна з найбільш авторитетних газет Zeit (понад 1,7 млн. читачів), зокрема впливовий журналіст-міжнародник Алан Позенер, відверто критикуючи беззубу зовнішню політику ФРН щодо Росії, прямо закликав німецький політичний клас накінець визнати історичну вину за варварства гітлеризму в Україні та ухвалити відповідні логічні рішення.

Ось його дослівна і дуже промовиста цитата:

«До головних жертв німецької війни на винищення на Сході належали — поряд з поляками і прибалтами — насамперед українці, які до цього зазнали знущань від Сталіна.

Тому складовою частиною державних інтересів Німеччини (Staatsräson) повинно стати сприяння демократії у цій новій державі — так само, як в Польщі і в балтійських країнах, — надання їй [Україні] безпеки у НАТО і відкриття шляху до членства в Європейському Союзі"!

Завершує свою статтю журналіст такими неймовірно влучними словами:

«Німецьке мовчання щодо цього майже перекрикує голосну російську пропаганду».

Тож маємо першу надважливу ластівку! І це дійсно надихає.

Тому будемо продовжувати і надалі лупати нову берлінську стіну апатії і байдужості щодо долі України, будемо ще голосніше взивати до совісті і сумління наших німецьких партнерів.

Насамперед щоби ті перестали відмахуватися, як від назойливої мухи, і спорудили у центрі Берліна достойний меморіал українських жертв націонал-соціалістичної диктатури.

І ми обов"язково доб"ємося свого. Розраховуємо на вашу, дорогі друзі, активну підтримку у цій святій справі.

Джерело