Передплатити Підтримати

Потрібно боротися з ворогами країни, а не із конкурентами влади

Зникнення з телевізійного ефіру горезвісних “каналів Медведчука”, висування звинувачення у державній зраді скандально відомому блогеру...

Всі ці кроки влади можуть створити враження, що влада приступила до очищення від тих, хто хоче, щоб цієї держави просто не було. Як там у пісні співається — вставай, страна огромная?

Однак дуже важливо зрозуміти — якими є справжні цілі тих, хто ухвалює ці важливі рішення? Це дійсно спроба очищення або боротьба за електорат? Адже не є секретом ні для кого, що саме «канали Медведчука» в тісному союзі з іншими олігархічними телеканалами створили в країні задушливу атмосферу, що призвела до перемоги Зеленського. І що саме партія Медведчука, як, втім і партія одіозного блогера, відбирає електорат і у партії колишнього телевізійного коміка, і у нього самого.

Можуть сказати в дусі Зеленського — а яка різниця? Головне — що президент бореться з ворогами держави, а його мотиви це вже його проблеми. Але це зовсім не так.

По-перше, тому, що у демократичній державі будь-яка боротьба повинна бути обґрунтованою і доказовою. Тому що в іншому випадку може виграти не держава, а її опонент. І цей опонент в результаті отримає ще більшу свободу дій.

По-друге, тому що ніякий електорат шляхом боротьби з проросійськими і популістськими силами набути не можна. Виборці ОПЗЖ, які голосували за Зеленського, а тепер повертаються у лоно своєї рідної партії, віддавали свої голоси чинному президенту з однієї простої причини — вони розраховували, що він буде здійснювати програму ОПЗЖ. Що він не просто подивиться в очі Путіну, а стане на коліна перед Путіним. І коли виявилося, що Зеленський капітулювати не збирається і Путіну не подобається, вони перестали його підтримувати. І це є абсолютно логічним.

А виборці партії блогера підтримують її за те ж саме, за що підтримували партію коміка — за популістську критику влади. Просто Зеленський тепер сам влада, і будемо відверті: аж ніяк не найефективніша. Але навіть зникнення партії блогера з політичної сцени країни не поверне Зеленському його прихильників. Вони будуть голосувати або за ОПЗЖ, або за якийсь новий популістський проект.

І тут виникає питання: а що будуть в офісі президента робити, коли зрозуміють, що рейтинг знижується і голосів немає? А рейтинг знижуватиметься і голосів не буде. Підуть на союз з патріотичними силами — щоб хоча б останні роки президентського терміну Зеленського не були такими ганебними і неефективними і глава держави отримав можливість гідно завершити свою політичну кар'єру? Або спробують розігнати всіх — тільки, щоб переобрати непереобираємого Зеленського?

Відкрию невелику політичну таємницю. І Путін, і Лукашенко — це президенти одного терміну. Просто вони зачистили все політичне поле, знищили саму можливість конкуренції. І правлять десятиліттями. А у демократичній країні можна і програти. Тим більше у такій хаотичній і анархічній, як наша. У нас Білорусі не вийде.

Саме тому з ворогами держави в наших умовах потрібно боротися для того, щоб врятувати країну, а не для того, щоб утриматися при владі. Шанси Зеленського переобратися прямують до нуля. Велика частина людей, які скористалися успіхом Зеленського як соціальним ліфтом і стали депутатами або міністрами, теж зникнуть з політики назавжди. Але шанси брати участь разом з державниками і патріотами в будівництві ефективної держави, здатної протистояти російській агресії, у всіх цих людей все ще існують.

Для цього потрібно просто перестати думати про себе. І подумати про Україну.

Джерело