Вікно можливостей відкрите навстіж, а влада ломиться крізь стіну. Втрачаємо час
Вибір зробили одні, а страждати від його наслідків будуть практично всі громадяни України
Дуже прикро за Україну. Прикро, що постійно втрачаємо час. Адже цей ресурс не відновити.
Могла наша влада ще навесні робити кисневі розводки по лікарнях і створити запас кисню? Звісно! Але ніхто цим не займався тоді і сьогодні за цей прорахунок платять своїми життями українці. І ті українці, які голосували за цю владу, і ті, які не голосували за неї. Але страждають однаково.
Прикро, що знову втрачається час і нема стратегії з відновлення економіки після закінчення пандемії Covid-19. Адже вже можна було провести переговори з потенційними виробниками і, підписавши попередні угоди, ухвалити пакет законів, які зроблять Україну інвестиційно привабливою. Це те, що допоможе появі нових виробництв, яких нема в Україні, або заводів зі складання автомобілів світових брендів, як це сталося в Словаччині. І якщо вибирати між новими робочими місцями, новими надходженнями в бюджет, зростанням ВВП в обмін на спецумови для виробників і щоб все залишилося, як є, то я за спецумови. Наприклад, той же Ізраїль надав компанії Intel такі умови, що отримав інвестиції в мільярди доларів і нові робочі місця. Хочу подивитися на тих, хто скаже, що на такі спецумови готова лише дурна влада, і додасть, що керівництво Словаччини та Ізраїлю дурні, а наші розумні. Після цього добре б порівняти, як живемо ми, як словаки і як ізраїльтяни. І зрозуміти, що дурість — це якраз суть нашої влади, яка вчергове втрачає час і упускає можливості.
Будь-яка криза — це вікно можливостей. Але з цією владою вікно може бути відкрите навстіж, а влада все одно буде ломитися крізь стіну. Недоумкуватість і некомпетентність мотивують владу на подібне. А ми і далі фіксуємо все, що відбувається, як час втрачених можливостей. І це наслідок вибору українців. Проблема лише в тому, що вибір зробили одні, а страждати від його наслідків будуть практично всі громадяни України. Тому що це буде втрачений час усіх нас. І я бачу, що влада не прислухається до голосу розуму або до порад опонентів. А значить, і далі втрачатиме час і можливості.
