Передплатити Підтримати

Токсичність президентського офісу

Дуже часто в нашій історії гіршими за президентів є тільки глави їхніх бюр. Цей стільчик біля президента – прокляте місце, що притягує до себе негатив. Або висловлюся точніше: він цей негатив створює й успішно поширює

Токсичність президентського офісу видно вже бодай з того, як часто змінювали назву цієї установи: була вона вже Адміністрацією Президента, потім Секретаріатом Президента, потім знову Адміністрацією — і тепер вже нарешті стала Офісом Президента. Все це нагадує бородатий анекдот про бордель і переставляння ліжок, внаслідок якого справи краще чомусь не йдуть.

Варто лише пригадати кілька прізвищ президентських «секретарів», щоб зрозуміти, наскільки одіозною є роль президентського діловода в історії новітньої української політики. Дмитро Табачник, Євген Кушнарьов, Володимир Литвин, Віктор Медведчук, Віктор Балога, Сергій Льовочкін, Андрій Богдан — ці імена говорять самі за себе.

Але на цьому небосхилі зоря нинішнього глави Офісу Президента сяє особливо яскраво — Андрій Єрмак має всі шанси перевершити своїх попередників. Вони довго й наполегливо акумулювали негатив і лише з роками стали в суспільній свідомості уособленням зла. Єрмаку на цій ниві вдалося досягнути вражаючих результатів за якихось півроку. Оце справжнісінький турборежим!

Єрмак — класичний «і швець, і жнець, і на дуді грець»: літає на міжнародні переговори без представників МЗС, веде наради з регіональної політики, коментує питання медицини, спорту й туризму, режиму припинення вогню і втілення реформ. Багатограннішими за Єрмака в нашій державі є лише таксисти, які орієнтуються у всіх сферах життя і на все мають правильну відповідь.

Корупція, непотизм, державна зрада на користь Росії, втручання в роботу інших гілок влади, ізоляція Президента від об’єктивної інформації — в чому тільки його не звинувачують! І що характерно: якщо від інших токсичних персонажів Зеленський після скандалів хутко позбувався (той же Яременко чи зовсім свіжий Юрченко), то під Єрмаком стілець не хитається.

Бо за одну ніжку цей стілець тримає Денис Єрмак, брат голови Офісу Президента і відомий «гендляр посадами». Після оприлюднених навесні т.зв. «плівок Єрмака» в усіх цивілізованих країнах проти Дениса Єрмака розпочали б суворе слідство, а Андрія Єрмака на цей час відсторонили б від посади. Та в Україні все закінчилося інакше: проблеми почалися в Гео Лероса, який надав плівкам розголосу.

Другу ніжку стільця, мов бойовий стяг, мужньо тримає Маша Фокіна, внучка того самого Фокіна. Чи правильніше сказати, що це Вітольд Фокін — дід тієї самої Маші? Бо, судячи з її слів, Маша за впливовістю — не остання людина в державі. Чинний голова ОП — її «друг дитинства», якого вона з ніжністю називає «Андрюша». Ех, тяжке в дівчини було дитинство. З іншого боку, Єрмаку теж було непереливки, раз дружив він переважно з дітьми. Маша й Андрюша — яка милота! Аж сльозу від зворушення пустити хочеться.

Третю ніжку дружно утримують бійці приватної військової компанії «Вагнера». Саме їх буцімто врятував Андрій Єрмак, банально «зливши» інформацію про спецоперацію своїм кремлівським візаві. Чого лиш не зробиш на шляху до миру! На проросійському фронті Єрмак взагалі настільки активний, що часом виникає питання: а він точно грає на українському боці? Та нічого, «вагнерівці» такої послуги не забудуть, тож у разі потреби завжди куплять своєму доброчинцю квиточок у Ростов.

Четверта ніжка стільця встановлена на ногу Володимиру Зеленському. Це тому в нього такий голос. І лише через це Президент погодився на ситуацію, коли глава його Офісу наділений необмеженими повноваженнями. Часом взагалі складається враження, що Єрмак впливовіший за Президента, тож саме він і керує державою, а Зеленський працює спікером в офісі Єрмака.

А може, Єрмак для того й призначений на посаду: бути президентом й виконувати всю роботу, поки актор відпочиває й кайфує від свого статусу? У такому разі й не дивно, що Зеленський задоволений роботою глави свого офісу.

Джерело