Передплата 2024 ВЗ

У Білорусі для України головне – питання безпеки

Білорусь, яка 26 років змушена була «прогинатися» під диктатурою Олександра Лукашенка, робить зусилля, щоб від неї позбавитися назавжди

Країна вже ніколи не буде такою, якою була раніше до дня виборів 9 серпня. І не дивлячись на те, чи вдасться Лукашенку утримати владу, чи він змушений буде піти під тиском наростаючих народних протестів, ситуація в цій країні кардинально зміниться.

Якщо йому вдасться утримати свій контроль над Білоруссю, то він, понісши великі політичні та іміджеві втрати, вийде з протистояння з білоруським народом настільки ослабленим, що Путін вже не вважатиме необхідним і доцільним дотримуватися стосовно нього позірно якихось, хоча б формальних правил, як це він робив досі.

Тобто мова може йти про зміну політичного статусу Лукашенка не тільки в середині своєї країни, а й на міжнародній арені. Чим можуть скористатися не лише сусідня Російська Федерація, але й Китай, який білоруський президент часто намагався використовувати як важіль у протистоянні з Кремлем.

Якщо Лукашенка усуне від влади Путін, то вона дуже швидко стане Західним Федеральним округом Російської Федерації. І Москва почне терміново змінювати склад населення Білорусі, роблячи приблизно те, що вона зараз чинить в Криму. Білорусів можуть почати переводити на роботу до Сибіру і крайні північні точки РФ, а на їхні місця заселяти уродженців Росії, для яких клімат і умови життя в Білорусі видаватимуться справжнім раєм.

Крім всього іншого, події в Білорусі можуть вплинути на війну, яку веде Росія на українському Донбасі. І при тому, що Лукашенко неодноразово запевняв, що українцям немає чого остерігатись з боку Білорусі, через те що там ситуація кардинальним чином здатна змінитися, це може бути зовсім не так.

Оскільки вже зараз зрозуміло, що Кремль дуже добре підготувався до виборів в Білорусі і московська агентура готова розіграти, як кажуть «внічию» Лукашенка і білоруські еліти.

Запропонувавши їм вибір: або їх усуне демократична революція, чи псевдодемократичний переворот, або вони «підпишуться» на всі ті умови, які пропонував Кремль, аж до підтримки війни Росії з Україною. Тоді Україна опиниться в пастці, в своєрідному «котлі», якщо подивитися по карті.

І навіть якщо Лукашенку вдасться дійсно передати владу парадемократичній новій владі, а не проросійській, то Україна також попадає в дуже серйозну ситуацію, тому, що в Білорусі можуть бути дислоковані будь-які російські військові сили.

Зараз вже марно говорити про те, що до нинішньої ситуації потрібно було готуватися не тільки Росії, а й демократичним силам поза Білоруссю. Треба акцентувати свою увагу на тому, що можна дійсно зробити.

Необхідно перехопити ініціативу в Москви на білоруському напрямку, і не дати проросійським силам реалізувати там свої ревізіоністські плани.

Для України, під час війни з Росією, зараз стає нагальним питання, яким чином можливе усунення від влади Лукашенка здатне вплинути на безпеку Української держави.

Лукашенко втрачає опору, і дуже важливо, щоб за цієї ситуації він не перейшов «точку неповернення». Бо тоді у нього буде тільки один вихід — капітуляція на умовах Москви.

Далі — в кращому випадку — Ростов, оскільки «бацька» стане відпрацьованим «політичним матеріалом», в Росії Путіну він не буде потрібний.

Зараз важливим питанням є надання Лукашенку можливості і способу відійти від порушених ним норм, дати йому «поступитися».

Для цього необхідно дуже оперативно, буквально протягом лічених годин надати Лукашенку «дорожну карту» з усіма можливими варіантами розвитку подій. При цьому важливо, щоб у цій «дорожній карті» було артикульовано не лише вихід з кризи країни Білорусь, а й достойний відхід від влади Лукашенка.

Технічно, для подібної роботи необхідно створити робочий орган для співпраці з Лукашенком. Для цього можна залучити кількох чинних президентів та авторитетних експрезидентів та знакових політиків США, європейських країн, особливо країн Балтійсько-Чорноморського поясу.

А також, створити робочі органи співпраці з опозицією, протестними рухами та громадянським суспільством в цілому — щоб від самого початку не повторювати колишніх помилок та діяти в рамках сучасної демократичної політичної парадигми.

Саме такий підхід надасть можливість направити білоруські еліти та білоруське суспільство в русло вирішення кризи в цивілізованих та конструктивних межах, без зайвої крові, створення нових зон нестабільності та «відкатів» у минуле.

Необхідно показати Лукашенку можливі шляхи безболісного відходу від влади. Наприклад, він гарантуватиме політичній опозиції, що в стислі терміни проведе повторні президентські вибори, у яких сам вже брати участі не буде.

Якщо зробити припущення, що Лукашенко таки утримається у президентському кріслі, але повністю поб’є горщики з Путіним, то Москва може легко перекрити російські приховані дотації на енергоносії, тоді зникнуть замовлення на продукцію білоруських держпідприємств і вони почнуть банкрутувати, а десятки, якщо не сотні тисяч їх працівників опиняться на вулиці.

У такому разі, в Лукашенка залишається єдиний вихід, — швидко переорієнтуватися на Україну і Євросоюз. Наразі близькість до держав Балтії тут може послужити позитивну роль, адже вони вже давно в НАТО і ЄС, й тому підтримати невелику за територією Білорусь їм всім трьом буде неважко.

Очевидно, що хороших диктаторів не буває, і Лукашенко не може стати винятком з цього правила. Але коли мова йде не тільки про його політичне майбутнє, а про історичну долю Білоруської держави, про регіональну і, навіть (потенційно) глобальну безпеку, то тут простих, але неправильних рішень в жодному разі не повинно бути.

Джерело

Схожі новини