Журналісти – важливі!
Ці прості, але такі місткі слова стали своєрідним гаслом цьогорічного Дня журналіста. Бо сама наша професія опинилась у небезпеці в усьому світі.
Нам випало зустрічати цьогорічне професійне свято в особливих умовах. Пандемія коронавірусу, охопивши планету, змінила звичний ритм життя. І мова — не стільки про відсутність можливості відзначити професійне свято так, як ми звикли — у широкому дружному колі колег і однодумців, на професійних зустрічах, нагородженнях, фестивалях. Мова насамперед — про межу виживання, на яку пандемія поставила чимало редакційних колективів.
Журналісти — важливі. Бо ми одними з перших, разом із медиками, прийняли на себе удар не баченого досі вірусу. Залишаючись вірними своєму професійному обов’язку і сумлінню, ризикуючи здоров’ям і самим життям, тисячі українських медійників вийшли на передову інформаційного фронту. Вийшли і залишаються там, аби щоденно забезпечувати суспільство оперативною і достовірною інформацією, фаховими коментарями, аналізом і прогнозами.
На жаль, у цій боротьбі не обійшлося без жертв. Ми схиляємо голови в пам’яті про співробітника
Та не лише життю і здоров’ю журналістів і медійників загрожує не бачена досі епідемія. Робота цілої низки редакцій опинилась під загрозою зупинки через економічні наслідки епідемії: неможливість роздрібного розповсюдження видань, падіння рекламного ринку, невиконання у повному обсязі органами влади та місцевого самоврядування зобов’язань щодо підтримки роздержавлених газет. У той час як уряди провідних країн Європи і світу входять у післякарантинний період із державними програмами підтримки медіа-галузі як життєво необхідної для демократичного суспільства, в Україні необхідність підтримки ЗМІ фактично випала з поля уваги можновладців. Натомість маємо лише законопроекти, спрямовані на посилення державного регулювання медіасфери, а не на допомогу функціонування незалежних медіа. Замість підтримки з боку держави, наша галузь ризикує отримати мегарегулятора — Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, якій хочуть надати повноваження впливати на діяльність кожного українського ЗМІ. Тобто, крім телерадіоканалів, регулювати газети і онлайн-медіа.
Журналісти — важливі. Саме тому Національна спілка журналістів України з перших днів епідемії стала на захист права українських ЗМІ вільно працювати, забезпечуючи різноманіття думок і повноту інформації як передумову існування демократичного суспільства. Ми провели масштабне опитування колег по всій Україні, і на основі отриманої інформації, розробили Антикризову програму НСЖУ. Вона враховує кращий європейський і світовий досвід та передбачає реальні кроки для підвищення життєздатноті українських ЗМІ в умовах пандемії. І з цією програмою ми вийшли на діалог з владою: голос українських журналістів повинен бути почутий!
Як член виконкому Європейської федерації журналістів, який представляє в цьому органі весь регіон Східної Європи, як голова найбільшої журналістської організації України — Національної спілки журналістів України, що налічує понад 19 тисяч членів, я, разом із командою та однодумцями з інших професійних об’єднань, нині докладаю всіх зусиль, аби Антикризова програма НСЖУ лягла в основу законів та урядових рішень. Ми ведемо непростий діалог із парламентом і урядом, аби не допустити найгіршого сценарію розвитку для української медіасфери, захистити і підтримати журналістів і медіагалузь в цілому. Вірю: спільними зусиллями нам це вдасться.
Адже журналісти — важливі. Ми нагадуємо про це на всіх рівнях щодня. Журналісти — важливі. Саме під цим гаслом зустрічаємо цьогорічне професійне свято. Журналісти — важливі. Бо їхня праця — передумова існування демократичного суспільства. І тому наша згуртованість, професійна солідарність, єдність у відстоюванні права на професію — нині актуальні як ніколи.
Нехай цьогорічний День журналіста стане нагодою для всіх нас ще раз усвідомити і вголос заявити: журналісти — важливі. Здоров’я і сил вам, колеги. Терпіння і наполегливості. Лише разом ми вистоїмо і переможемо.
#Журналісти — важливі!
З Днем журналіста!
