Корумпованим елітам нічого їсти. Тому вони повертаються на потоки
Стоп, невже мені це не сниться? Здається, ні! Ігор Уманський дав розлоге інтерв’ю для сайту strana.ua з промовистою назвою "Либерасты должны отойти на задний план".
Спочатку подумав, що це «чорна технологія». Призначення Ігоря Уманського заступником Андрія Єрмака, а згодом відставка Макса Нефьодова та Сергія Верланова багатьма експертами сприймалася як розворот у бік Росії та колишніх регіоналів. Особисто я почав бити у набат ще 8 квітня, коли відбулися призначення начальників підрозділів податкової міліції за підписом в.о. голови нереформованої ДФС. Уже тоді замайоріли тіні Арбузова та Клименка на політичному горизонті.
Інтерв’ю Ігоря Уманського дійсно цікаве. Це гримуча суміш місцями справедливих міркувань з політично забарвленими висловами. Ось вони значать дуже багато.
Що ми бачимо. Ігор Уманський своїм інтерв’ю на strana.ua та словом «ліберасти» знімає маску: дійсно, розворот у сторону реваншу не лише відбувся, але й інституційно закріпився.
Про «ліберастів». Така форма зазвичай використовується російськими ЗМІ на противагу західному суспільству. Використання саме цього слова говорить про певний психологічний стан, цінності. Скажу відверто: особисто мені ідея протекціонізму подобається, мало того, саме вона і використовується багатьома західними урядами для стимуляції свого виробника. До чого тут «ліберасти»?
Про податкову та митницю. Ігор Уманський давно воював з Сергієм Верлановим і Максом Нефьодовом. Багато про що Уманський мовчить в тексті інтерв’ю «Стране», посилаючись на те, що не хоче завадити слідству.
Який же реальний наслідок цієї «піррової перемоги» Ігоря Уманського?
Порушено систему призначень за конкурсами. Зібрати все необхідне за один робочий день? Серйозно? До участі в конкурсах допустять лише тих, у кого є досвід роботи на посадах державної служби категорії «А» чи «Б» або на керівних посадах на держслужбі не менше 3 років. Та невже? Найкраще про цю ситуацію написав у себе на фейсбуці мій френд Сергій Ткаченко: «Запомни, Сережа, любой тендер — это формализация заранее принятого управленческого решения».
Як вважаєте, чи обійдеться без «крєпкіх хозяйствєнніков» школи Миколи Яновича Азарова? Мені здається, що ні.
Чи запропонував Ігор Уманський стратегію виходу з кризи?
Основний лейтмотив інтерв’ю: «Дії Дениса Шмигаля хаотичні. Ми можемо не створити 500 тисяч місць, а втратити мільйон». Так, це великою мірою зрозумілі побоювання. Сам їх озвучую. Але яке ж рішення пропонують? Побудова потужностей для будівництва електровозів за чеськими технологіями? Гарна ідея. Проте цього замало!
Рендел Коллінз, американський макросоціолог, говорив, що держави перебувають на горизонті краху за трьох умов: падіння національного престижу, розкол еліт і фіскальну кризу.
Ситуації навколо ДМС і ДПС вказують на те, що усі три фактори запущені в Україні та підігріваються зацікавленими особами.
Удари по національному престижу завдаються медіавійнами, «мутними» звільненнями та короткими дедлайнами на подачу документів. Про розкол еліт свідчить посилення проросійського лобі, яке штовхає Володимира Зеленського на конфлікт із заходом. Про фіскальну кризу свідчить бажання зупинити реформу митниці та податкової.
Корумпованим елітам нічого їсти. Тому вони хочуть повернутися на ситі потоки, щоб красти.
