Передплатити Підтримати

Ця непотрібна свобода

Люди охоче міняють персональну свободу на послух, бо інфантильність у них плекають упродовж всього життя.

Вони охоче міняють свободу, якої і так не знали, на дешеву ковбасу, гроші, ілюзію захисту, «менше зло», успіх, кар’єру, бо тваринного в них більше ніж людського. Зникнення тварин призводить до того, що природа не терпить порожнечі й перетворює самих людей на приручених тварин в клітках. Якщо їх не годувати в цих клітках, то вони почнуть їсти одне одного. Якщо годуватимуть, то сидітимуть у цих клітках до смерті, що власне вони й роблять зараз. Вони не розуміють, що таке вільний вибір і нестримне бажання вирватись на волю спійманої капканом лисиці чи горобця, посадженого в клітку, хоча можуть повторювати на мітингах: «Воля або смерть», «Свободу не спинити». Закликати боротись за свободу, власну і своєї Батьківщини, можна лише тих, хто має почуття гідності. А таких стає щораз менше у світі, що перетворився на глобальні маски-шоу. Тільки де той розпорядник, який оголосить: «Зніміть маски!»?

Вільною людиною мене зробили не батьки і не школа, і навіть не втеча у творчість. А книги. «Робінзон Крузо» з наукою виживання. «Мандри Гуллівера» показали мені абсурдність людського існування і навчили розпізнавати в житті псевдовчених і єху. «Чайка Джонатан Лівінгстон» з її священною фразою: «Розбийте ланцюги, які сковують вашу думку, і ви розіб’єте ланцюги, які сковують ваше тіло». Ці книги я прочитала в дитинстві і ранній юності, коли душа, як весняний родючий грунт. Тому я змогла згодом осягнути нонконформізм Шевченка і Франка. І залишилась вільною людиною, яка чинить, згідно з власними принципами, а не наказом.

А тепер моїм героєм є Одіссей, який вперто намагається повернутись додому, і повертає собі все, що встиг втратити. І Мойсей, який виводить свій народ із ситої землі рабства в на обшири пустелі. Питання особистої свободи — це найнагальніше питання майбутнього. Як не допустити контролю, маніпуляцій свідомістю, як загнуздати свої надмірні потреби. І не забути про існування самого поняття свободи. Як Гільгамеш кинув своє царство, щоб знайти траву безсмертя для товариша Енкіду, так і ми повинні нагадувати іншим, що жодні боги і жодні правителі не змусять нас відмовитись від любові й жертовності. Навіть якщо нас чекає поразка. Найшкідливіше зараз гасло, яке веде людство до самознищення: «Ми знаємо, що вам потрібно». Тобто ми знаємо, як краще.

Джерело