У Польщі зі свободою ЗМІ стало краще, в Угорщині та Словаччині - гірше

Після парламентських виборів, які відбулися у жовтні 2023 року, громадська думка Польщі зменшила свою стурбованість ситуацією зі свободою засобів масової інформації у цій країні. Натомість в Угорщині й Словаччині така стурбованість, навпаки, зростає.

Про це свідчать опри­люднені в Будапешті ре­зультати опитування щодо ситуації зі свободою ЗМІ у кра­їнах Вишеградської четвір­ки (Словаччина, Польща, Чехія, Угорщина), проведеного на за­мовлення Комітету редакцій­ної незалежності, що базується у Празі.

2023 року, нагадали соціо­логи, станом свободи преси у своїй країні були стурбовані аж понад 7% поляків. Але після жовтневих парламентських ви­борів, на яких перемогла опо­зиція (польський уряд сформу­вали ліберальна «Громадянська платформа», центристський «Третій шлях» і «Лівиця»), рівень стурбованості ситуацією зі сво­бодою ЗМІ знизився у Польщі до 53%.

Водночас, свідчать дані опи­тування, у двох інших країнах Вишеградської групи, Угорщи­ні й Словаччині, тенденція про­тилежна.

Якщо 2022 року стан сво­боди преси в країні хвилював 48% угорців, то 2024-го — вже 62%. У Словаччині ж два роки тому свою стурбованість си­туацією зі свободою ЗМІ ви­словлювали 49% опитаних. Але після формування уря­ду, який очолив старий-новий прем'єр Роберт Фіцо, схиль­ний до авторитарного правлін­ня, цей показник зріс до 65%.

«Контраст між зменшенням занепокоєння щодо ситуації зі свободою ЗМІ у Польщі й зрос­танням такого занепокоєння в Угорщині й Словаччині про­сто вражає», — констатувала президент Комітету редакцій­ної незалежності, австрійська журналістка Тесса Шишко-віц.

У Чехії ж, за даними опиту­вання, ситуація стабільна: як і 2023 року, ситуація зі свободою ЗМІ турбує 51% громадян.

Прикметно, що в усіх країнах Вишеградської четвірки, за да­ними опитування, громадяни також стурбовані впливом іно­земних держав на національ­ний інформаційний простір і громадську думку. Зокрема, відповідного впливу путінської росії побоюються 76,9% поля­ків і 60,8% угорців. Водночас більш ніж половина громадян Вишеградської групи вбачають загрозу інформаційному про­стору своїх країн із боку кому­ністичного Китаю.