Передплатити Підтримати

«Гори-гори ясно». Що не так у розумінні весняних пожеж?

Десятки років ми, з завидною регулярністю, зіштовхуймось з однією і тією самою проблемою – проблемою весняних трав’яних підпалів та пожеж.

І ніби давно мали б розібратись з причинами явища, знайти ефективні методи боротьби. Але зась. Не дано.

От і зараз Верховна Рада вирішила боротись з наслідками, а не з проблемами. Не скажу, що великі штрафи — це погано. Просто вони ефективні в комплексі із заходами для усунення причин пожеж. Бо, за великим рахунком, запровадження великих штрафів нічого не дасть. Йдіть потім в селян вибивайте ті тисячі тисяч.

За порядком. Чому кожної весни горить трава? Причин декілька.

Перша причина паління трав — це спалювання селянами трави на своїх городах. Це пов’язано з середньовічним уявленням селян, що після пожежі ґрунт буде родити краще через попіл, що утвориться після пожежі. Також знищення бур’янів на своїх ділянках вогнем — це лінь махати косою, бо вогнем — швидше і «ефективніше» знищення різних гризунів і всіляких шкідників. Сюди ж і йдуть фермери з палінням стерни на полях.

Друга причина паління трав — це спалювання чагарників та різних «чортополохів» на землях загального користування: при дорогах, на берегах озер, річок, в ровах і так далі. Причина: пожежі знищують місця, де в високих чагарниках могли завестись змії, щурі і всяка інша «нечисть». Завестись і прокласти собі шлях до садиб селян. А кому з селян хочеться, щоб, наприклад, їх діти, бавлячись недалеко від дому, знайомились з різними «гадами».

Проблема другої причини, — виключно бездіяльність та пофігізм органів місцевого самоврядування. Всіх отих голів ОТГ і сільских рад. Чому? Бо ще в радянські роки, при колгоспах, були косарі, які півроку те і робили, що ходили землями загального користування і махали косою. За це і на хліб мали. Тепер керівництво ОТГ більше цікавить питання виділення земельних ділянок, ніж реальна господарка.

Є ще одна причина. Вона дещо глибша. Це занепад села. Років двадцять тому у селах чи не в кожному господарстві були корови, кози, свині, багато птиці і ще всього різного. За моєї пам'яті на селі, як йшла череда корів на випас, то їх було поза сотню-другу, а зараз і п'ять штук не набереться. Селяни, маючи такі господарки, навіть подумати не могли, щоб спалювати таку кількість «їжі». Косили все, що бачили. А що не бачили, то шукали місця аж за горизонт — для викошення трави для домашньої худоби. А зараз… нема господарки, то замість коси — сірники.

Третя причина паління трав — банально злодійсько-корупційна. Є різні підпричини. Одна з найбільш поширених, — це спалювання території, на якій колись були лісові насадження. Тобто ліс вкрали, вирубали, і щоб замести сліди і всілякі розмови — підпалюють вирубану територію.

Звісно, існують ще підпали з необережності. Але ми розглядаємо тут виключно умисні підпали.

Це три основні причини підпалу трав’яних насаджень в Україні, через які трапляються масові загорання цілих територій, які призводять до екологічного лиха та мільйонних збитків країні.

Тепе, знаючи причини, можемо змоделювати адекватні способи боротьби з паліями.

Перший варіант — селяни, що палять свої городи: тут штрафи. Штрафувати потрібно не примарного палія, якого ще треба піймати, а власника ділянки. Пожежі виникла на твоїй ділянці? Плати. Раз-другий оштрафувати — наступного разу будуть махати косою і спалювати в бочках. А попіл хоч собі на голову хай мастять.

Другий варіант — підпал земель загального призначення. Тут виключно відповідальність на головах ОТГ та сільських рад. Зобов’язати їх вести у штат косарів і оплачувати їх роботу. Продовжуються підпали, відсутні косарі? — застосовувати санкції до голів ОТГ та сільських рад. Дуже швидко підпали зникнуть.

Третій варіант — злодійський. Скільки вже можна говорити про незаконні вирубки лісових насаджень? Га, владо? За Порошенка рубали — поганий барига. Тепер рубають, хто поганий? Всі на місцях, від органів самоврядування до поліції, знають, хто рубає, де рубає, для чого рубає, хто кришує. А знаючи це — боротись з цим явищем заважає хіба відсутність волі ламати чиїсь схеми. Тому існування явища вирубки лісів — це виключно проблема недієздатності влади, в тому числі місцевої.

P. S. Тому наостанок: владо, перестаньте боротись з наслідками замість того, щоб викорінювати причини. Не звалюйте всю вину на селян (їх вина також є). Існування весняних підпалів — це вина органів місцевого самоврядування і виконавчої влади на місцях. А саме їх бездіяльність і некомпетентність, помножена на непрофесійність органів центральної влади.

Звісно, я прошу неможливого. Адже це все так складно. Простіше обкласти все недієвими штрафами.

Джерело

Ще більше новин від «Високого Замку»?
Долучайтеся до нас у Telegram