Передплата 2024 «Добра кухня»

Що буде з Україною, мені не хочеться навіть уявляти…

Не всі задумувались, а деякі, можливо, не знають, але майже вся Європа після The Great War, за виключенням пари західних демократій, була переважно фашистською.

Ні, не в тому розумінні, який у це вкладає російська пропаганда, і, можливо, через історичний контекст, в сучасності всі ці режими, як і режим Аятол чи Путіна, скоріше б назвали поліцейськими.

Але є стара добра класифікація Вольфганга Віпермана (та, що про вождизм, мілітаризм, традиціоналізм, популізм, анти лібералізм etc), з якої дуже легко зрозуміти Who is Who.

Фашизм був модною і доволі ефективною моделю управління, яка, surprise surprise, задовольняла більшість населення цих всіх держав. Було ж насправді здорово злитись цілонародно у ФАСЦІЮ (пучок) і працювати всіма силами на честь і благо ДЕРЖАВИ.

Звідки ж прийшла така модель управління? Із концепції Total war, якою, по суті, була Перша світова. Воювали тоді не армії, а народи і економіки. Люди були всього-навсього одним з РЕСУРСІВ, необхідним для перемоги.

ДЕРЖАВА тоді швидкими темпами наступала на права і свободи особистості, вводила штрафи, тюрми і обмеження. Регулювала рух потягів (перед війною навіть не було розкладів їх руху у сучасному розумінні), пайки і навіть ЧАС («переведення» годинника на зимовий чи літній час — це дітище тих самих часів)

І після війни та ж ДЕРЖАВА не поспішала повертати своїм громадянам права і свободи, що у них були до того. Так виникли режими Пілсудського у Польщі, Дольфуса у Австрії, Муссоліні самі знаєте, де. Але, як я написав спочатку, the same shit був і в тій же Болгарії, Румунії, просто ці прізвища маловідомі, тож немає сенсу про це тут згадувати.

Чомусь в Українських медіа майже непоміченим пройшов той факт, що у наших інших (після Запорєбріка) улюблених сусідів-мад'ярів пан Орбан з вівторка має необмежену владу, бо був схвалений закон, що дарує уряду (Орбану) ВСЕ вирішувати за допомогою урядових декретів В ОБХІД парламенту НЕОБМЕЖЕНО довго (формально прописано «на момент кризи», в сучасному розумінні — «корони»).

Тому я з доволі великим здивуванням прочитав вчора про інші «карантинні обмеження», що тепер вступають в дію в Україні (ну, там де перевірка документів etc). І з одного боку, якщо ти не з «першого» світу і не маєш 20 тисяч «вентиляторів», а населення не має взагалі розуміння про елементарні гігієнічні чи social distance принципи під час епідемії, то такі б заходи, теоритично, мали б себе виправдовувати, а з іншого, ВСІ МИ З ДИТИНСТВА ЗА АВАКАОВА, ага.

Вже не одноразово писалось, що післяCOVIDний світ уже не буде таким, яким був, але що тепер буде з Україною, мені не хочеться, якщо чесно, навіть уявляти.

God save us.

Джерело

Схожі новини