Арахамія як пробна куля для визначення реакції суспільства

Державні мужі, тобто політики, у будь-якій країні знають, що реакцію власного народу на будь-яке важливе рішення варто прораховувати наперед.

А ще краще з’ясувати, переформатувати та підготувати! Чим пасивнішим є суспільство, тим легше це робити! З активнішим, — важче.

Українське суспільство, завалене агресивними суперечками про фейки, відволікти від старих дискусій важко. Для цього пробну кулю, тобто причину для нової сварки, яка виявить і передбачить майбутню реакцію, варто готувати ретельніше і вкидати рукою, яка має обличчя — тобто більш-менш помітним політиком. При цьому слід вибирати такого політика, якому і вірять, і не вірять водночас. У нашому випадку, вірять через посаду, яку обіймає, а не вірять — через невиразність особистих рис і думок.

Давид Арахамія, якого обрали у конкретному випадку на роль «вкидача» теми суперечки, жодного разу не був поміченим у створенні своїх власних політичних сенсів та ідей, а відомий тільки як ретранслятор. Але він — очільник фракції «Слуга народу» в українському парламенті. І в Давосі він сказав, що Україні не варто квапитися з євроінтеграцією, повторивши вде призабуту думку Віктора Януковича. Одне слово, це людина, для якого гальмування процесу євроінтеграції і пришвидшення процесу подачі води в окупований Крим є ланками одного ланцюга і вчинками, скерованими на досягнення однієї мети — просування України до стану повного «спокою та гармонії».

Картинка виходить дуже цікавою: у вас викрали авто, а згодом злодії на вашій же машині під’їжджають до вашої оселі і вимагають від вас гроші на бензин. Авто ж юридично ваше!

Посилення ролі перемовників з Росією, лідер яких став очільником Офісу президента, дає підстави вважати, що під час численних зустрічей з російською стороною питання води для Криму порушувалося Росією неодноразово. Саме тому цю проблему зараз підкинули українському суспільству. Росія також переконана, що зможе домовитися — з Україною про воду, як Володимир Зеленський був упевненим, що зможе домовитися з тезкою Путіним про мир на Донбасі. Якщо Росія домовиться, то заощадить велику купу грошей, які можна буде використати на подальшу військову і політичну роботу для повернення України у своє «лоно».

Які гроші зекономить, — запитаєте ви? Та ті ж гроші, які потрібні для того, щоб провести дном Азовського моря потужний водогін для постачання у Крим води з Дону. Переконаний, що плани такого водогону вже є, але його собівартість лякає російське керівництво. На тлі недобудованого Nordstream-2 розпочате будівництво водяного Nordstream-3 спричинить не тільки матеріальні втрати, але й репутаційні — у самій Росії. Хоча, звісно, наявність «Кримського мосту» підказує, що провести такий підводний водогін можна прямо під мостом. І тоді не треба буде створювати окремі водопровідно-охоронні війська на випадок диверсій і саботажу.

Питання води у Криму — це питання десятків мільярдів доларів з одного боку і питання легалізації анексії Криму — з іншого. За умови постачання води з материкової України до Криму партнери України, яких суверенітет України хвилює, схоже, більше, ніж українське керівництво, запитають себе: а чи варто надалі бойкотувати анексований Крим? Чи варто і надалі рахувати недоотримані зиски через цей бойкот?

І тоді, зітхнувши з полегшенням, у Крим повернуться Visa, Mastercard та інші платіжні системи. Сбербанк Росії нарешті відкриє там свої відділення, а іноземні держави візьмуть в оренду «віджату» нерухомість для своїх консульств і торговельних представництв. І знову зацарює спокій і гармонія. Тільки не на материковій Україні, а в анексованому Криму.

Україна за останній рік перейшла від системи політичних династій до системи одноразових політиків. Навіть президент Володимир Зеленський пообіцяв бути «одноразовим» і вдруге не балотуватися. У системі одноразових політиків обличчя і прізвища не відіграють жодної ролі. Ними грають на шахівниці. Ім повідомлять про наступний хід, і якщо він виявився невдалим, то винен пішак, який цей хід здійснив.

Він і платить, потрапивши, за потреби, за межі шахівниці. Теоретично через таку політичну систему швидкісного «соціально-політичного ліфта», який виносить нагору, а відтак так само швидко може повернутися вниз, має шанс пройти стільки ж людей, скільки пройшло через АТО/ООС. Правда, ліфт може хутко зноситися і обірватися.

Я не здивуюся, якщо найближчим часом на закритому засіданні фракції «Слуга народу» питання води для Криму обговорюватимуть серйозніше і з аналізом реакції суспільства на недавній «вкид». З аналізом реакції і пропозиціями щодо переформатування цієї реакції під прийнятну за допомогою фейків, напівфейків і телеграм-каналів.

Не забувайте, що зараз при владі представники креативної індустрії! Це, звісно, не означає, що слід запасатися попкорном. Ви ж не будете спокійно жувати попкорн, споглядаючи на пожежу у власній хаті?

Переклад з російської

Джерело