Оман - так Оман!

На перший погляд, нічого сенсаційного поки що не відбулося. Журналістське розслідування зафіксувало виключно факт перельоту секретаря Ради безпеки Росії генерала Миколи Патрушева і президента України Володимира Зеленського чартерним бортом.

Журналісти не підтверджують сам факт зустрічі Зеленського з досвідченим російським чекістом, нічого не знають про зміст можливих переговорів. Керівник Офісу президента Андрій Єрмак спростовує інформацію про можливі контакти Зеленського і Патрушева. Пропагандисти влади проклинають журналістів і дивуються відсутності логіки. Нерідко це ті ж самі люди, які не дивувалися відсутності логіки в розслідуванні про приватну поїздку колишнього президента на Мальдіви — можливо, просто тому що там не спостерігалося чартерних літаків з високопоставленими російськими чиновниками на борту. Але я повинен думати не про відсутність совісті у тих, у кого її і так ніколи не було. Мене цікавлять факти і наслідки.

Підтвердження факту зустрічі Патрушева і Зеленського немає. На сьогодні. Але ми не знаємо, що буде завтра. Потрібно розуміти, що ми стали свідками філігранної спецоперації російських спецслужб — і зараз знаходимося в самому її розпалі.

Для початку потрібно усвідомити, що якщо зустріч Зеленського і Патрушева і була, Кремль організовував її зовсім не для того, щоб секретар російського Радбезу про щось домовився з президентом України. Під час паризького саміту Володимир Путін міг переконатися, що його новий український колега не схильний до «компромісу» на російських умовах. Коли російським спецслужбам стає ясно, що «клієнт «не розуміє чітких сигналів, вони починають спецоперацію по його компрометації — або з метою схилити «клієнта» до співпраці, або з метою дестабілізувати ситуацію в країні «клієнта» і привести до влади людину, яка врахує досвід попередника і проявить більшу лояльність до російських побажань. Поїздка в Оман могла бути обрана в якості правильної мети просто тому, що в Москві могли побачити, який ефект для зниження популярності Петра Порошенка і подальшої дестабілізації ситуації в країні зіграла горезвісна поїздка на Мальдіви — при тому, що тодішній президент не проводив ніяких переговорів і їздив за власний рахунок. Але обурення з приводу самого факту приховування поїздки і того, що вона взагалі відбулася, не могли не показати Кремлю, з якою вдячною аудиторією він має справу в Україні. Так що Оман — так Оман!

Микола Патрушев міг зіграти в цій ситуації роль умовної ​​"підсадної качки". Чому саме він, а не Владислав Сурков або Дмитро Козак, які в цей момент працювали на українському напрямку? А тому, що і Сурков, і Козак — це рівень Андрія Єрмака, а не Володимира Зеленського. Приліт в Оман «самого» Патрушева, одного з найбільш довірених людей Путіна, повинен був переконати українську сторону, що мова може йти про серйозні домовленості на президентському рівні. Домовленості, для яких не потрібні ніякі посередники-радники. Саме така постановка питання і дозволяла виманити Зеленського в Оман.

Чи розраховував Патрушев на будь-які домовленості в Омані, не скаже ніхто. У всякому разі, прогресу в переговорах сторони не досягли — про що засвідчило оприлюднення факту про поїздку Зеленського в Оман. Першим джерелом цього оприлюднення стали видання, відомі своїми симпатіями до Росії і хорошими джерелами в Москві. Але при цьому ні про які приїзди російських чиновників в Оман і мови не було, спостерігачам залишалося тільки здогадуватися, чи був хтось в Омані, чи зустрічався із Зеленським?

Тепер з'являється нова інформація, про збіг бортів і можливе перебування в Омані Патрушева. При цьому інформація від проекту Радіо Свобода — тому що дуже важливо, щоб тепер інформацію оприлюднили незалежні розслідувачі. У Москві, зрозуміло, таким розслідувачам не допомагатимуть так, як власній клієнтелі в українських ЗМІ. Але і заважати їм теж не будуть.

Президентський офіс буде все заперечувати, громадськість — у всякому разі та її частина, яка схильна позитивно ставитися до дій президента — постарається нічого не помітити або просто звинуватить журналістів в дезінформації. Але це до моменту, поки не з'явиться нова інформація — фотографії, записи розмов, що завгодно. І не обов'язково в лютому. Можливо, навіть тоді, коли про інформацію про збіг літаків встигнуть забути.

Тому що мета російської спецоперації — знищити репутацію Зеленського і привести до серйозної дестабілізації в Україні. А така робота — не на кілька тижнів, а на кілька місяців.

При цьому потрібно розуміти, що якщо Зеленський спробує захиститися від нових витоків інформації за допомогою будь-яких домовленостей з росіянами, це його не врятує. Кремлю не потрібні ніякі домовленості із Зеленським просто тому, що Путін не сприймає всерйоз ані українського президента, ані саму Україну. Зеленський для нього — просто інструмент, за допомогою якого він спробує дестабілізувати і демонтувати Українську державу, зробити її частиною своєї нової імперії. Тільки заради цього Зеленського заманювали в пастку Омана — і будуть заманювати в нові і нові пастки, куди він неодмінно потрапить. Не може не потрапити. Непрофесіонал завжди потрапляє в сильця, які розставляють професіонали. Це — закон політики, з яким українці вирішили поекспериментувати на виборах 2019 року. Що ж, експерименти продовжаться.

А як же збіг бортів Патрушева і Зеленського? А ніяк. Це історія про той самий дилетантизм. Професійний політик втік би від борта, яким користувався керівник Радбезу ворожої країни, як від вогню. Але Зеленському після трагедії з українським літаком терміново потрібно було до Києва, він і так уже — тепер уже зі зрозумілих кожній розсудливій людині причин — запізнювався.

І недосвідчений президент скористався послугами першого-ліпшого борту, який перебував на льотному полі Маската. Зупинити його було нікому.

Джерело