Які перспективи Майдану?

Зараз все гібридненько, роз­мито. Частина проукраїнських громадян, які купилися на «ба­ригу» і «бізнес на крові», прого­лосували за Зеленського. Від моменту виборів минуло занад­то мало часу, щоб вони «прозрі­ли» і «усвідомили», що не вони когось там «зробили разом», а їх зробили. Ця категорія грома­дян є дуже амбітною і вважає себе святішими за Папу Рим­ського. Їм психологічно важко визнати власну помилку. Вони до останнього чіплятимуться за будь-яку можливість чи наго­ду її не визнавати. Зеленський це розуміє, тому продовжує ма­ніпулювати, заколисувати, за­певняючи, мовляв, немає нія­кої капітуляції, не буде виборів під дулами автоматів. Для тве­резомислячої частини суспіль­ства він, м’яко кажучи, не пере­конливий. Але його виборці все ще «обманюватися раді». Вони на Майдан не вийдуть.

Ба більше. Розуміючи ці про­тиріччя у середовищі проукра­їнських сил, які формально по­ділилися на «порошенківців» і «зелених», Росія буде усіляко підживлювати цей внутрішній конфлікт, підштовхувати його до гарячого, громадянського. Ме­ханізм запущений давно… Усіх, хто усвідомлює небезпеку втра­ти незалежності, зараз актив­но будуть записувати до при­хильників «партії війни». До речі, зверніть увагу, як вчасно, на ви­передження, запустили Олежи­ка Винника з флешмобом «ми­замир», де він в одній компанії з росіянами, які підтримують по­літику Путіна, зокрема анексію Криму.

Друга причина: страх перед наслідками Майдану, мовляв, Путін тільки цього і чекає, йому потрібна дестабілізація. Бага­тьох це стримуватиме. Бо є не­безпека повторення кримського або подібного сценарію. Вва­жаю, це також запущена в укра­їнське суспільство інформацій­на бацила, аби притупити опір українців. Частина правди у цьо­му є, але точно відомо, що ми втратимо Україну, якщо не бу­демо чинити опір капітуляції. Поки що саме Майдани рятува­ли Україну від поглинання її Ро­сією. Іншого механізму наразі не бачу…

Третя причина: шість років тому Захід був з нами на одно­му боці барикад. Зараз він піді­грає Росії. Для цього є підста­ви. По-перше, бізнес-інтереси — Захід хоче, аж не може, ро­бити з Росією гроші. По-друге, сама поведінка Зеленського дала західним партнерам карти в руки, мовляв, ми не можемо бути більш проукраїнські, ніж українська влада. Тактика Путі­на перемогла. Мало хто вже го­ворить про Крим, про Росію як окупанта (немає вже окупан­та, є партнер). Путін перечекав, перетиснув… Отже, проукраїн­ські громадяни опинилися сам на сам з підступним ворогом. Захід вмиває руки. Тому, рад­ше за все, він і Майдан не під­тримає.

Але все залежить від нас. Чи ми погоджуємося з капітуляцією і обираємо ганьбу та втрачаємо майбутнє, чи чинимо опір і захи­щаємо свій вибір.