Чи буде Майдан? Буде

Які плани РФ, на мою думку, в участі у сьогоднішній ситуації в Україні

7 липня Віктор Медведчук їздив та виступав у Стразбурзі, на запрошення Європарламенту.

Там він представив «мирний план» Москви.

З урахуванням того, що це було офіційне запрошення, можна і треба вважати, що певні домовленості вже були досягнуті між Заходом і РФ, бо публічна політика завжди іде після закритих політичних рішень, які потім нам оприлюднюють в інформаційному полі.

Якщо тезово, то нам «пропонують» автономію Донбасу, зі своїм парламентом, власною правоохоронної системою, амністією бойовиків, і відповідно — зміну Конституції України — фактично, всі умови Кремля.

Захід це влаштовує, бо вони не хочуть війни, санкцій і не бачать перспектив у Донбасі, через його схильність до РФ. Вони ставляться до цього прагматично.

Та, однозначно, що РФ хоче виграти більше з цієї ситуації.

Тепер потрібно стежити за тими змінами, які нам запропонують до Конституції.

Перша загроза: коли будуть надавати автономію окремому регіону, то треба зважати і волевиявлення інших областей. Чи не запропонують нам федеративний устрій лайт зі зміною закону про місцеві референдуми? Щоб створити парад автономій.

Друга загроза: коли в Конституцію внесуть зміни про автономії, чи не проведуть, тепер вже на законних, конституційних підставах, референдум про приєднання до РФ «Автономного Донбасу», особливо на тлі масової роздачі російських паспортів, що відбувається вже півроку.

Та навіть коли РФ вирішить не забирати Донбас, а залишити його, як гарячу точку на тлі України та Європи, є і третя загроза.

Зараз для РФ важливо знайти шлях зняття санкцій.

Європа та світ, судячи з ПАРЄ, готові, але не мають поважного приводу.

Третя загроза: після зміни Конституції України на користь автономій, РФ зможе провести повторний референдум у Криму. І тепер він буде відповідати навіть нашому головному Закону. То ж, при припиненні боєвих дій та проведенні референдуму, згідно з «оновленою» Конституцією України, всі отримують законний і пристойний спосіб для зняття санкцій та легалізації анексії Криму.

І можно було б розглядати цей цинічний варіант як засіб припинення смертей, якби не одне але — приклад Осетії, Абхазії, Чечні, Придністров'я…

Ми спостерігаємо розгортання воєнної інфраструктури РФ біля наших кордонів.

Росія і Білорусь оголосили публічно про створення Нової Союзної Держави — публічна політика іде за реальними домовленостями та вже підписаними документами.

Що нас може врятувати?

Ніщо.

Можливо, реакція суспільства зможе якось зменшити ці процеси. Не Медведчук, Зеленський чи український народ вирішили таку долю України, а РФ і США, а от обрав — український народ.

Тепер ми бачимо стоматологів, фотографів, артистів, співаків у Раді.

Можливо мої читачі не розуміють цього речення: у раду пройшов весільний фотограф Зе, стоматолаг ЗЕ, томада, і всі його знайомі з 95-го кварталу.

Я ще раз пояснюю — пройшли всі, хто завгодно, непрофесіонали, кілька хороших імен і старі обличчя.

Вони легалізують домовленості, а потім їх знесуть.

З хорошого.

ЄС вклала 900 мільйонів євро в залізницю України, центри НАТО працюють, в Одессі кораблі Альянсу, навчання проходять.

На жаль, зайдемо в ЄС трохи куцими, та це вибір наших громадян.

Головне відстояти Одесу, Дніпро, Херсон. Хотілося б Миколаїв, Запоріжжя та Харків…

Але, коли чесно, я б боровся за кожне місто та село України, не дивлячись, як вони проголосували: і за землю, і за інфраструктуру, і за душі людей.

Чи буде Майдан? Буде. Це українська традиція.

Який він буде? Не знаю.

Джерело