Феєрверки, Москва і «визволення»

Росія оголосила, що відзначить феєрверками 75-ту річницю «визволення» 17 східноєвропейських столиць 1944–1945 років.

Дипломатична піротехніка теж у дії. Балтійські міністри закордонних справ викликали російських послів, щоб висловити протест. У країнах Балтії кінець нацистського владарювання ознаменував початок наступної окупації, удесятеро тривалішої й певною мірою згубнішої. Інші країни мають схожий досвід.

Поки спогади про війну відходять у небуття, сучасна Росія завзято переписує історію. Причини й наслідки Другої світової замовчуються. 23 вересня з нагоди 80-ї річниці пакту Молотова — Ріббентропа феєрверків годі сподіватися. Офіційно це угода про ненапад між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом, проте вона містила таємний протокол про поділ ні в чому не винних і мирних країн Східної Європи між двома тоталітарними режимами. Серед інших кривавих наслідків пакту передача величезної частини східноєвропейського єврейства в руки нацистських нелюдів.

Росіяни також нехтують провалами сталінської влади і страшною ціною, яку заплатили неросіяни і території Радянського Союзу.
Натомість центральний, спрощений наратив наголошує на героїзмі в боротьбі проти звірячих нацистів (наприклад, зворушливі процесії «Безсмертного полку», що проводяться в Росії й за кордоном за участю росіян, які несуть портрети померлих ветеранів). Усіх, хто не погоджується або сумнівається, вважають прибічниками гітлеризму. Це нонсенс, але ефективний.

Викривлення минулого — основа пропаганди про теперішнє. Російське Міністерство закордонних справ підготувало детальну щорічну доповідь про 60 країн, оцінюючи рівень «прославлення нацизму». Визначення дуже широке. Приміром, Польщу критикують за вшанування пам’яті Варшавського повстання.

Така політика Росії доволі суперечлива. Нещадно засуджуючи переважно уявний фашизм у таких країнах, як Україна, режим Владіміра Путіна має тісні зв’язки з реальними праворадикалами в Німеччині, Греції, Франції, Італії тощо.
Минулого тижня з’явилося нове підтвердження цієї політики: сенсаційна новина від американського сайта Buzzfeed, що оприлюднив запис зустрічі в Москві, на якій італійці з праворадикальної партії «Північна ліга» (входить до складу правлячої коаліції) обговорювали тіньову нафтову угоду вартістю $ 65 млн для вливання російських грошей у їхню партію. Дещо раніше було оприлюднено відеозапис, на якому лідер австрійської праворадикальної партії «Свобода» на іспанській віллі пропонує державні контракти в обмін на підтримку якогось російського олігарха.

У цих справах багато незрозумілого. Хто робить та оприлюднює всі ті записи? Ведення політики через підслуховування опонентів — нездорова звичка. Краще протидіяти екстремістам та іноземним маріонеткам фактами й аргументами.
Та загалом картина проясняється. Праворадикалам багато що подобається в Росії, зокрема ксенофобський, спрощений, націоналістичний, конфліктний підхід до політики. А для Кремля, що прагне послабити і внести розкол у багатосторонні асоціації, як-от ЄС і НАТО, одержимі суверенітетом праві можуть бути корисними союзниками. Міжнародна співпраця, що ґрунтується на правилах і демократії, свободі та верховенстві права, — це жахіття для Кремля. Приваблива, успішна західна модель небезпечно акцентує увагу на стагнації та беззаконні в Росії. Справді, мало що свідчить про цю успішність зараз, у час торговельних воєн, дипломатичних конфліктів, фінансової нестабільності та розбрату. Проте ми можемо відродити стабільність.

Водночас Росія налагоджує зв’язки з ліворадикалами — старими комуністичними партіями в таких країнах, як Чехія, і сучаснішими соціалістами деінде. Ліві в захваті від риторики про «антифашизм». Але, перш ніж бронювати квитки на московські феєрверки, вони мають запитати себе: а чи справді Кремль переймається фашизмом і навіщо йому такі тісні політичні й практичні зв’язки з праворадикалами?

Джерело