Піар, який забирає життя. Може, досить піару?

Що буде далі, я не знаю, але судячи з перших віднікувань, які йдуть від обласної влади і від центральної влади, і там, і там просто бояться вийти і сказати, що відбулося. І, наприклад, звільнити нового губернатора.

Чому? Бо це ж вибивається із загальної канви піару, який тримається на тому, що нові обличчя не роблять показухи. Адже за задумом мала б бути така гарна фоточка: губернатор обнімається з нашими військовими.

А ще там мало б бути записане відео про те, що ми тут, в Гранітному, говоримо про майбутній мир і розведення військ.

Але життя вийшло за рамки піару. За межі фейсбуку і телевізора. Воно повернулося спиною до військовослужбовця, який виконав ідіотський наказ, продиктований не логікою, не необхідністю. А піаром.

Виграти вибори можна завдяки піару. Це неодноразово доводилося. Але змінити країну неможливо завдяки бульбашкам піару.

Найчесніше було б самому губернаторові написати заяву про звільнення і вибачитися перед батьками загиблого хлопця.

Головне питання, що зараз переможе: піар чи людяність? І чи будуть з цього жахливого уроку зроблені висновки?

Герої не помирають!

Джерело