Передплата 2024 «Добра кухня»

До ЄС продаємо дедалі більше

Просити ЄС про збільшення безмитних квот можна, і навіть треба. Головне — не демонізувати ці квоти, не робити з них аргумент на користь начебто «не вигідної» для України Угоди про асоціацію. Бо ж успіхи наших бізнесменів довели: зростанню українського експорту до ЄС ці квоти не заважають.

Нинішні польсько-українські відносини прийнято вважати складними. Цю тезу експерти аргументують наявністю суттєвих розбіжностей у поглядах Варшави й Києва на трагічні сторінки спільного історичного минулого. Ці розбіжності справді існують, але перебільшувати їх роль не варто. Польща, як і раніше, усебічно підтримує інтеграцію України до ЄС і НАТО. А якщо взяти економіку, то польсько-українські відносини розвиваються просто блискуче!

Підтвердження — дані Державної фіскальної служби України, яка підрахувала: у першому кварталі 2019 року саме Польща стала найбільшим імпортером українських товарів. До Польщі Україна експортувала за три перших місяці цього року аж на 818 мільйонів доларів. Для порівняння — експорт до РФ у першому кварталі становив 759 мільйонів доларів. Саме Росія багато років купувала найбільше українських товарів (2012-го на РФ припадало понад чверть нашого експорту), але, схоже, за підсумками цього року «корону» головного імпортера української продукції відбере у Р Ф Польща.

Поряд із Польщею, найбільшими покупцями наших товарів у Європейському Союзі є Італія та Німеччина. Усього в першому кварталі 2019 року Україна експортувала до ЄС на 5,27 мільярда доларів. Це на 5% більше, ніж у першому кварталі 2018-го, який був для українського експорту в Євросоюз дуже успішним. Зокрема, у першому півріччі минулого року, повідомив Держстат, український експорт до ЄС зріс, порівняно з тим періодом 2017-го, аж на 19,2% (для порівняння: весь український експорт за перші шість місяців минулого року зріс на 8,3%). Як наслідок, 2018 року доля ЄС у нашому експорті сягнула понад 42%.

Серед товарів, які Україна продає у ЄС, відзначає Вероніка Мовчан із Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, «помітно зміщення від продукції сільського господарства та харчової промисловості в бік інших промислових товарів, в першу чергу виробів із металу, а також машин та обладнання». Мовчан навела конкретний приклад: «Експорт комплектів для свічок запалювання у січні-червні 2018 року зріс на 24% та посів друге місце за вартістю експорту (7%) після кукурудзи, частка якої склала 8%». Загалом, «чиста» сировина становить нині лише близько чверті усього українського експорту до ЄС. «Умови Угоди про асоціацію часто роблять експорт продукції з більшою доданою вартістю вигіднішим, ніж експорт сировини», — підкреслює директор європейських проектів «Інтерньюз-Україна» Володимир Єрмоленко.

Як бачимо, український бізнес уже навчився цими умовами користуватися. Чи можливо чинну Угоду про асоціацію з ЄС покращити? Як розповів комісар ЄС із питань сусідства й розширення Йоганнес Ган, під час візиту до Брюсселя члени команди обраного президента Володимира Зеленського згадували, зокрема, про можливі зміни в Угоді. Як припустив Ган, «ішлося про квоти».

В Угоді про асоціацію з ЄС передбачено кількадесят товарів (переважно аграрна сировина, наприклад, пшениця, кукурудза, томати), експорт яких до ЄС без мита обмежений квотами. Але на «аграрні» товари з переробкою (наприклад, печиво чи томатний соус) і на промислові товари квоти не передбачені.

Звичайно, просити ЄС про збільшення безмитних квот можна, і навіть треба. Головне — не демонізувати ці квоти, не робити з них аргумент на користь начебто «не вигідної» для України Угоди про асоціацію. Бо ж успіхи наших бізнесменів довели: зростанню українського експорту до ЄС ці квоти не заважають.

Схожі новини