Якщо Зеленський розпустить Раду, це буде його помилкою

Починати свою каденцію з прийняття рішень, сумнівних із юридичної точки зору, новому президенту не варто: такий крок однозначно послабить його легітимність.

Навіщо «у Зеленського» хочуть призначити інавгурацію обраного президента на 19 травня? Можливо, ця пропозиція — просто «товар» для торгу з Верховною Радою. І врешті-решт Зе-команда, не особливо пручаючись, погодиться на іншу дату, яку запропонує парламент. А потім нагадає про цю свою «поступку», вимагаючи в депутатів щось взамін, наприклад, певні зміни у виборчому законі («у Зеленського» начебто хочуть знизити виборчий бар'єр). Але припустимо, поява дати 19 травня все-таки пов'язана з наміром обраного президента розпустити Верховну Раду й призначити дострокові вибори. Чи є для таких амбіцій відповідна «амуніція», тобто законні підстави?

За Конституцією, президент України може достроково припинити повноваження парламенту, якщо, зокрема, протягом місяця у Верховній Раді не сформовано коаліцію депутатських фракцій. Чи є зараз у Раді коаліція? Не факт, адже підписів депутатів-коаліціянтів ніхто не бачив. Але й не факт, що такої коаліції немає: Рада голосує, рішення приймаються. Якби Володимир Зеленський все-таки заявив, що коаліції вже понад місяць немає, мусив би на щось послатися. Імовірно, це було би рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (того самого, який нещодавно визнав незаконною націоналізацію «ПриватБанку»). Цей суд іще на початку березня вимагав (в іншій справі) від керівництва ВР надати список коаліції станом на 28 лютого. Оскільки такого документу суд не одержав, то, теоретично, може прийняти рішення про відсутність у Раді коаліції. (Можливо, це рішення навіть уже готове). Чи буде таке рішення суду юридично бездоганним? Аж ніяк. У парламенті можуть сказати так: хоча списку депутатів-коаліцянтів ми тоді з певних причин не надали, насправді коаліція існує. За бажання, можна й підписи зібрати… Звичайно, суд, який визнав незаконною націоналізацію «ПриватБанку», може на такі аргументи Верховної Ради не зважати. Але це вже буде відвертим «ламанням через коліно»…

Як бачимо, розпустити Раду «як книжка пише» Зеленський не може. Але чи означає це, що таких спроб напевно не буде? Ні. Надто вже активно взявся до справи голова Окружного адміністративного суду міста Києва Павло Вовк. Іще 24 квітня він повідомив у «Фейсбуку»: новий президент зможе розпустити новий парламент навіть після 27 травня, — аж до 14 червня! На думку Вовка, шість місяців до завершення повноважень ВР, у які президент уже не може її розпустити, слід рахувати не від 27 жовтня, а від 14 грудня 2019 року. Логіка судді Вовка є такою: «Беручи до уваги призначення чергових виборів до ВРУ на 27 жовтня 2019 року, повноваження діючої ВРУ можуть тривати і до 16 грудня 2019 року (27 жовтня 2019 року + 20 днів на офіційне оприлюднення результатів виборів + 30 днів на відкриття першої сесії новообраної Ради)». Сумнівна юридична казуїстика? Очевидно, так. Але для чогось же пан Вовк усі ці хитромудрі розрахунки зробив! Можливо, з власної ініціативи… А може, все-таки попросили?

Так чи інакше, якщо Зеленський все-таки наважиться розпустити парламент, це стане його серйозною політичною помилкою. Починати свою каденцію з прийняття рішень, сумнівних із юридичної точки зору, новому президенту не варто: такий крок однозначно послабить його легітимність.

Перш ніж робити свою власну політичну помилку, Зеленський може повчитися на чужій. Один із його попередників на посаді президента, Віктор Янукович, свого часу «нагнув» Конституційний суд, і той незаконно повернув Януковичу президентські повноваження Леоніда Кучми. Таким чином у жовтні 2010 року Україна з парламентсько-президентської республіки знову стала президентсько-парламентською. Віктор Федорович тоді вважав, що схопив Бога за бороду… Саме те рішення Конституційного суду започаткувало узурпацію влади з боку Януковича. І водночас, саме воно стало початком кінця його правління…