Передплатити

Кремль спекулює мертвими солдатами

Акція «Безсмертний полк» цього року остаточно перетворилася на кремлівську пропагандистську агітку, демонстрацію впливу Кремля не лише на пострадянському просторі, а й у світі в цілому

Але навіщо Кремль спекулює мертвими солдатами, навіщо перетворює день закінчення Другої Світової війни на ілюстрацію до серіалу «Гра престолів»?

Акція «Безсмертний полк» — прекрасна ілюстрація того, як народна ініціатива приватизується владою і перетворюється на пропаганду. Її ініціатори просто бажали вшанувати пам'ять своїх родичів. Але в Кремлі швидко зрозуміли, які переваги створює переведення акції на державний рівень.

По-перше, це допомогло довести, що населення підтримує офіційну версію історії країни. Друга Світова з трагедії перетворилася просто на перемогу, на парад, на якому жертви — статисти на портретах. Путіну вдалося остаточно поховати «солдатську правду» про війну, яка навіть в роки радянського режиму протистояла брехні політпрацівників і маршалів.

По-друге, вдалося остаточно поховати ідею національного примирення самих росіян. Для багатьох з них — а це сотні тисяч людей — війна була продовженням Громадянської, тому вони і воювали на боці Гітлера проти Червоної Армії. У цих людей теж є нащадки і спадкоємці, але з портретами родичів вони не ходять. Як не ходять з портретами родичів нащадки репресованих сталінським режимом у роки війни — жителів окупованих територій, представників вигнаних народів, солдатів, які загинули від рук радянських спецслужб. Режим штучно виділив «перший сорт» росіян — тих, хто може пройти поруч з Путіним.

По-третє, було вирішено довести, що ті на пострадянському просторі і в світі, хто не підтримує кремлівську акцію — мало не прихильники Рейху. Це допомогло виправдати війну проти України, мобілізувати людей радянського мислення серед емігрантів, сприяти відродженню сталінізма.

По-четверте, це допомогло мінімізувати ефект від дійсно важливих акцій, що не тривають кілька годин і щодня нагадують про жертви сталінських репресій. Наприклад, акції «Остання адреса», чиї організатори встановлюють таблички на будинках вбитих Сталіним. І в результаті російське суспільство остаточно перетворилося на суспільство без справжньої пам'яті, так що сюжет модного блогера про Колиму викликає захоплення навіть у представників ліберальної публіки. Путіну вдалося домогтися деградації власного народу.

Яке це має відношення до пам'яті жертв? Ніякого! Російська влада завжди була байдужа і до мертвих, і до живих. Від живих ветеранів завжди відбріхувалися подачками, як від мертвих тепер портретами.

Тому не потрібно влаштовувати альтернативні акції і носити «свої» портрети. Ми — не росіяни, наші близькі заслуговують пам'яті, а не біснування. А пам'ять — це чесна розмова про історію. Пам'ять — це національне примирення. Пам'ять — це доглянуті могили і не занедбані кладовища. Пам'ять — це медична та соціальна допомога останнім солдатам війни і її дітям. Пам'ять — це пам'ятний знак на будинку жертви репресій.

Жива пам'ять — це коли кожен день, а не раз на рік.

Джерело

Ще більше новин від «Високого Замку»?
Долучайтеся до нас у Telegram