Росія заплатить за любов Трампа до Путіна

Ми тут пішли на травневі канікули. Розслабилися.

А тим часом сталася подія. Нарешті щось приємне для Кремля. Президент Трамп подзвонив президенту Путіну. Сам! Подзвонив у розпал конфронтації. Причому, Трамп не просто підтвердив свої симпатії до російського лідера, а й збіг (як він розуміє) їхніх настроїв. «Мали хорошу розмову з багатьох проблем», — оголосив Трамп, додавши про «приголомшливий потенціал для чудових відносин» з Кремлем. Осоромлені всі ті, хто нив про ізоляцію Росії.

Начебто зовсім дріб'язковий факт для нашого життя. Не скажіть: хіба це не прорив західної блокади Росії? Тепер і Європа може потихеньку почати розбирати свій санкцій паркан.

Трамп з Путіним поговорили багато про що. Якщо вірити Трампу, то щодо ядерної гонки вони з Путіним готові працювати над тристороннім пактом разом з Китаєм. Залишилося умовити Китай погодитися на міжнародний контроль за його боєголовками. Щодо Північнічної Кореї Трамп, виявилося, радий сприянню Путіна. Втім, після їх розмови Кім запустив кілька «снарядів малої дальності». Мабуть, не знав, що Москва з Вашингтоном вважають, що умовили його поводитися пристойно.

Але найцікавіше — це розмова Трампа з Путіним про Венесуелу. Трамп виступив, майже як адвокат Кремля, заявивши, що «Путін зовсім не хоче залучення до Венесуели і тільки хоче, щоб там сталося щось позитивне». Треба ж, а ми думали, що Росія туди утягнулася на повну і розуміння «позитивного» у Кремля не може збігатися з його баченням у Білому Домі.

Тим часом, тільки цього тижня команда Трампа, включаючи міністра оборони і командувача південним флотом, обговорювала в Пентагоні «чутливі питання військової операції» щодо Венесуели. Держсекретар США Майк Помпео говорив про «вторгнення» Росії до Венесуели. Помічник Трампа з нацбезпеки Джон Болтон заявив: «Це наша сфера, куди росіяни не повинні втручатися». Сам же Трамп вимагав, щоб росіяни звідти «забралися».

І раптом ось такий поворот! Усе ж таки має Трамп незнищенне бажання спілкування з російським президентом. А також готовність погоджуватися з його аргументами. «Нас там немає», — говорить Путін. І Трамп вірить. «Ми дотримуємося статуту ООН і норм міжнародного права», — вторить Лавров. І Трамп вірить.

Правда, часом команда Трампа викручує йому руки і змушує переглядати сказане. Виходить, що він обіцяє Путіну одне. А потім сяде в літак, йому там зроблять навіювання, він виходить і говорить зовсім інше і навіть підписує нові санкції проти Росії.

Звичайно, тепер, коли Трамп упевнений, що доповідь Мюллера його звільнила від підозр у змові з Кремлем, можна послати під три чорти своїх яструбів і почати дружити з Москвою.

Ми подивимося, наскільки команда Трампа, а також норовливий Конгрес і медіа, що постійно сварять Трампа, змиряться з його миролюбністю. Про це нам скаже зустріч Лаврова з держсекретарем Помпео «на полях» Арктичного форуму в Фінляндії 6 травня.

Трамп, дійсно виглядає, як подарунок, про який Кремль може тільки мріяти. Але не забудемо, що саме симпатії Трампа до Путіна ось який уже рік зміцнюють антиросійські настрої американського політичного класу. Виходить, що Росії доводиться платити за трампівський потяг до Москви. Так, що цей дзвінок… Ну, подивимося.

Коли дві державні машини заточені на протистояння, їх важко зупинити. Особливо коли в жодної немає поля для відступу. Коли відступ рівнозначний політичній смерті.

PS. У будь-якому випадку провал опозиції змістити Мадуро в Венесуелі ще не означає політичної перемоги Росії (разом з кубинськими соратниками). Америка не відмовилася від своєї «доктрини Монро» («Америка для американців»), яка проголошує американський континент закритим для зовнішнього втручання. Так само, як і Росія не відмовилася вважати Євразію своєю зоною впливу.

Переклад з російської

Джерело