Яким президентом був Порошенко?

Зараз, коли прихильники Зеленського ніжаться у променях перемоги, вони очевидно заперечують позитивну роль попередника. Та історія працює інакше

Більшість українських виборців і оглядачів незлюбили президента Петра Порошенка, який втратив свій шанс на другий термін 21 квітня. Втім, історія покаже, що вони помилились, і розсудить його як найбільш успішного лідера України.

Насправді Порошенко ввійде в історію як той, хто консолідував українську державу, націю, демократію і ринок. Як той, хто спрямував Україну на Захід та подалі від Росії. Як той, хто врятував Україну від донбаських хуліганів, російських торговців і російських регулярних військ під командуванням російського диктатора Володимира Путіна.

Історики зазначать, що Порошенко збудував армію та протистояв росіянам і їхнім проксі, завівши цю боротьбу в глухий кут. Що він реформував поліцію. Що він розчистив глибоко корумпований банківський сектор, стабілізував курс і раціоналізував ціни в енергетичному секторі. Що він переглянув реформи освіти та медицини, а також відродив українську мову та культуру. Що він здобув незалежність для Православної церкви України. Що він почав ремонтувати зруйновану українську інфраструктуру, просував ідею енергетичної незалежності країни і змістив торгівлю від Росії на Захід. Що він передав повноваження та ресурси місцевому правлінню і дозволив громадському суспільству та незалежним медіа розвиватися. І що він також скоротив інституційні та структурні джерела корупції.

Зрештою, історики пам"ятатимуть, що він переміг на чесних та вільних виборах 2014 року, а потім, програвши на чесних та вільних виборах 2019-го, ввічливо поступився, таким чином продемонструвавши, що українська демократія більше не тимчасова, а закріплена.

Слабкі місця Порошенка — провал у протистоянні корупційній еліті, обмеженні влади олігархів та донесенні до людей правди — здаватимуться просто його особистими погрішностями після кількох років правління Володимира Зеленського. Якщо Зеленський складеться як реформатор — а ймовірність цього вкрай невелика — Порошенка розглядатимуть як того, хто зробив реформи Зеленського політично й інституційно можливими. Якщо Зеленський виявиться — як багато критиків підозрюють — маріонеткою Ігоря Коломойського чи навіть кількох інших навіть більш підлих олігархів, тоді п’ять років перебування Порошенка на посаді позитивно заблистять у порівнянні. Його розглядатимуть як президента, який намагався приборкати корупцію, але поступився коміку, який відмотав усе назад, і дозволив негараздам процвітати. Іронічно, та це буде win-win ситуація для Порошенка.

Те ж саме стосується і схильності Порошенка — як йому приписують — уникати говорити правду. Навіть якщо це так кричуще, як зазначають критики, то невдовзі українці завчать те, що мали би завчити ще з років 30 тому: всі політичні діячі брешуть, адже брехня лежить у серці політики, особливо якщо вона демократична. Історики також порівнюватимуть брехливість Порошенка з його попередниками та наступником. Будь-яке проміжне об’єктивне оцінювання би показало, що у Порошенка з цим не все так погано, а може і набагато краще, ніж у Віктора Януковича, Віктора Ющенка, Леоніда Кучми та Леоніда Кравчука. Не дивно, що небажання Зеленського говорити правду красномовно зросло після його перемоги в першому турі 31 березня. Значення цієї його риси лише зростатиме, так як медіа атакують його, а колишні прихильники виражатимуть невдоволення відсутністю реформ і реаліями управління, з якими він зіштовхнеться на повну, так як зрозуміє, що країна — це не телевізійна програма.

Ясна річ, що прихильники Зеленського заперечуватимуть позитивну роль Порошенка в історії. Зараз, коли вони ніжаться у променях своєї вражаючої перемоги, їхній скептицизм виглядає виправданим. Та історія та історики працюють у кумедний спосіб, і майбутні оцінки зрідка збігаються зі сучасними. Та як знати? Януковича у 2004 році прогнали з Києва, а потім він з тріумфом повернувся у 2010-му. Не дивуйтесь, якщо Порошенко повернеться у 2024-му, після того, як Зеленський виявиться провалом.

Джерело