Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Десять кроків у нікуди

Команда Зеленського анонсувала його перші дії у разі перемоги на виборах

Ідеолог передвиборної кампанії Володимира Зеленського Руслан Стефанчук та експерт штабу з економічних питань Данило Гетманцев розповіли кореспонденту LIGA.net про перші десять кроків Зеленського в разі його обрання президентом України.

Перше враження — суміш популізму і некомпетентність. Видно, що план написано нашвидкоруч, у народі такий підхід називають «біг пес через овес». Але розрахунок зрозумілий: сподобатися виборцям, сподіваючись, що вони не надто обізнані у деталях і тонкощах деяких процесів.

Тому я вирішила проаналізувати і коротко прокоментувати ці десять кроків у нікуди.

Перше. «Запросити Великобританію і США у нормандський формат».

По-перше, Великобританія і Сполучені Штати не дуже прагнуть увійти у нормандський формат. По-друге, і це головне, проти розширення цього формату категорично виступає Росія. Свого часу про бажання взяти участь у переговорах заявляла Польща, однак і Росія, і Німеччина були проти.

«Зеленський готовий до прямих переговорів із Росією за участю міжнародних партнерів, а з бойовиками „ЛНР“ і „ДНР“ переговорів не буде. Також він збирається вивести з переговорного процесу Віктора Медведчука».

Щодо прямих переговорів з Росією, Зеленському вже відповів прес-секретар Путіна Пєсков. Він сказав, що для миру на Донбасі треба вести діалог не з Москвою, оскільки це «внутрішньоукраїнський конфлікт» і «Москва не є стороною цього конфлікту», а з так званими лідерами «ДНР» та «ЛНР». Тобто Зеленському у Кремлі вже визначили напрямок руху…

Щодо Медведчука, якого Зеленський збирається виводити з переговорного процесу, то він вже понад рік не бере у ньому участі і не їздить до Мінська. Щодо нього, нагадаю, Генпрокуратура відкрила провадження за держзраду.

Друге. «Усуне „конкуренцію“ між Міноборони і Генштабом».

Суспільство вперше дізнається, що начебто існує ця конкуренція (мабуть, не випадково це слово взято у лапки). Насамперед, було б варто дізнатися, у чому полягає «конкуренція», чи не є це звичайні «робочі моменти», які переважно стосуються переходу на стандарти НАТО, і які в умовах війни взагалі не варто виносити на загал.

Трете. «Призначить чесних суддів Вищого антикорупційного суду.

Зеленський довіряє результатам конкурсу, проведеного за участю міжнародних експертів".

Апріорі кожен президент декларує, що хоче призначити чесних суддів. Реалії, на жаль, бувають різними. І не завжди «чесні судді» є чесними, навіть якщо вони пройшли не одну комісію доброчесності. Очевидно, для того, аби суди були чесними, потрібен цілий комплекс заходів.

Четверте. «Запропонує Верховній Раді ухвалити закон про медіацію. Зеленський вважає, що у людини повинен бути вибір: йти у суд чи використати альтернативний спосіб вирішення спору».

Це взагалі що? Перед тим, як таке «мудре» пропонувати, треба спочатку оприлюднити проект закону про медіацію. Щоб люди зрозуміли, що це таке. І що означає «альтернативний спосіб вирішення спору»? Бо тут поле для фантазій може бути дуже широке: від кулачних боїв до дебатів на стадіоні.

П'яте. «Внесе у Раду економічний блок законопроектів: 5-відсоткова податкова амністія з 2020 року, податок на виведений капітал і Служба фінансових розслідувань, міжнародний обмін податковою інформацією».

З 5-відсотковою амністією ідея не нова. Її обговорюють давно. Основний аргумент проти — це спосіб узаконити награбоване.

Щодо податку на виведення капіталу — також ідея відома, її обговорювали і в Україні. У деяких країнах це працює, переважно дуже маленьких. У деяких країнах після впровадження такого податку від нього відмовились, як неефективного і проблемного — через створення «діри» у бюджеті.

Шосте. «Внесе кандидатури голів Міноборони, МЗС, СБУ та ГПУ: імена озвучить до 19 квітня».

За неофіційною інформацією назвали такі імена: МЗС — екс-міністр фінансів Олександр Данилюк, ГПУ — екс-прокурор США Марта Борщ чи екс-голова Національного антикорупційного управління Румунії Лаура Ковеші, СБУ — Ігор Смешко.

Щодо Данилюка, як потенційного міністра закордонних справ, важко щось сказати, оскільки він на дипломатичній роботі не працював ані дня. Нагадаю, його дружина і діти мають громадянство Великої Британії. В 2016 році Данилюк заявив про відмову від британського громадянства. Чи остаточно відмовився, наразі невідомо.

Щодо Марти Борщ і Лаури Ковеші, то насамперед треба запитати їх, чи згодні вони обійняти ці посади, а перед тим набути українське громадянство, відмовившись від американського та румунського відповідно. Думаю, їхні прізвища згадані винятково задля того, щоб справити враження на виборців, які хочуть безкомпромісної боротьби з корупцією. А ще у цьому контексті мені пригадалися сценки «95 кварталу», де Зеленський з компанією висміювали Порошенка за призначення іноземців на державні посади.

Тепер щодо Смешка. Це, насамперед, спроба сподобатися виборцям Смешка і перетягнули їх на свій бік, оскільки він набрав аж шість відсотків. Але до фігури Смешка треба уважніше придивитися, особливо якщо Зеленський хоче призначити його на таку стратегічну посаду. Зокрема, проаналізувати його біографію та звернути увагу на те, що він став головою СБУ за президентства Кучми у період, коли адміністрацією керував Віктор Медведчук.

Наприкінці 2017 року я брала інтерв'ю у Смешка, де він прямим текстом сказав, що Україні не потрібно зараз прагнути вступу до НАТО, бо це, мовляв, лише дратує Росію. Його цитата: «Стукати у двері, які закриті, — невігластво, яке може привести навіть до втрати державності… Ми не повинні це робити. Бо так лише підставляємося, ще більше провокуємо агресію ворога».

Що ж, такий керівник СБУ цілком відповідає наміру Зеленського проводити референдум про вступ у НАТО (читайте наступний пункт).

Сьоме. «Попросить парламент ухвалити пакет законопроектів про народовладдя, щоб врегулювати питання загальнонаціонального та місцевих референдумів, петицій; а також відкликання нардепів та імпічменту президента».

За цим привабливим словоблуддям криється основне — через референдуми скасувати ті досягнення, які вже є: насамперед, нещодавній запис у Конституції стратегічної мети Украіни вступити до ЄС і НАТО. Думаю, на референдум спробують виносити і питання мови.

Щодо закону про імпічмент президенту, то про необхідність його прийняття вже заявляли і Порошенко, і Тимошенко.

Восьме. «Проведе аудит держави, створивши консультативний орган із експертів, зокрема міжнародних, які проведуть аудит впродовж 3−4 місяців».

Нехай проводить… Може, щось більше дізнається про Україну, яку називав порнозіркою.

Дев'яте. «Впровадить «секретний план» для Верховної Ради. Якщо співпраці з депутатами не вийде, будуть інші варіанти, «які багатьох здивують».

Це найбільш «інтригуючий» пункт. Інакше, як шантажем депутатів це назвати не можна. Може, це своєрідний стимул для потенційних тушок, щоб чимшвидше переходили у депутатську групу «За Зеленського»? Тим паче, що процес вже пішов.

Десяте. «Реформує Адміністрацію президента, прибравши „кураторів“. АП має виконувати функцію канцелярії і напрацьовувати ідеї. Обіцяють розсекретити список гостей».

Це взагалі не можна вважати стратегічним пунктом. Кожен президент «реформує» свою канцелярію під себе.

Схожі новини