Парадокс газового шаблону

Парадокс, який важко прийняти і неможливо забути

Нафтогаз пропонує знизити ціну на газ для населення. Так, це не жарт. Нафтогаз, який завжди, як диявол в ночі, хотів влаштувати за словами дбайливих українських популістів «газовий геноцид», пропонує уряду знизити ціну.

І вибори ні до чого. Знову чиста економіка.

У чому ж справа?

А ось у чому. Зараз Нафтогаз має зобов'язання перед урядом продавати газ населенню за чітко визначеною ціною. Такий собі рудимент Радянського Союзу. Не ринкові ціни. Ця ціна і була предметом розбрату при переговорах з МВФ. І цю ціну нам, згідно з домовленістю з МВФ, належить підняти в травні. Маємо підняти у випадку, якщо ми не перейдемо, нарешті, на ринкове ціноутворення. Адже якщо перейдемо, то піднімати вже не треба.

Здавалося б, парадокс. МВФ вимагає піднімати ціну до ринкового рівня, але тут виявляється, що ринкова ціна нижча, ніж вимагає МВФ. І знову можна повірити в змову світових буржуїв проти маленького українця. А потім відразу повірити в плоску землю і змову фармацевтичних компаній. Але все просто. Ринкова ціна при переговорах з МВФ визначається за формулою. Тому що без формули нікуди. І оскільки її встановлюють надовго, а ціни часто змінюються, то в неї, у формулу, входить ціна за останні 9 місяців. Виходить таке собі усереднення. І це грає на користь споживача тоді, коли ціна зростає. Але от коли ціна падає…

Так ось, ціна на ринку газу останні місяці стрімко падала. Йдеться про котируваннях на європейських біржах. А це саме ті ціни, за якими в країну безліч незалежних трейдерів імпортують газ. І про ту ціну, по якій приватні газовидобувачі продають газ в Україні. Ціна падала в першу чергу завдяки зниженню вартості нафти, потім зіграло на руку глобальне потепління, що призвело до дуже теплої зими. Попит і пропозиція, все як завжди логічно. І ось тепер ціна на біржі вже нижче встановленого рівня для Нафтогазу. І точно нижче, ніж новий рівень ціни, який є в домовленостях з МВФ.

Які можливості це відкриває? Ми нарешті можемо забути про те, що ціни в платіжках були прив'язані до рішення чиновників. Забути про адміністративне регулювання цін. Перейти безболісно на ринкові ціни. Адже зазвичай такий перехід пов'язаний з ростом ціни. Але зараз можна зробити прорив, а ринкові ціни — це величезний прорив, не тільки не підвищувати ціну, не тільки уникати її майбутнього підвищення, а і знизити її.

Зараз в Україні все за ринковими цінами. Ми їмо хліб, ціна зерна якого прив'язана до ринкової ціни (навіть якщо зернятко проростало в святій українській землі). Ми їздимо на транспорті, який заправляють бензином, прив'язаним до світових ринкових цін (навіть якщо бензин зроблений з нафти, видобутої зі святої української землі, де все згідно Конституції належить українському народові). Не ринкові ціни тільки на газ. Так ось, з цим можна покінчити.

І забути про політичне формування ціни. Забути про популізм в цьому питанні. Забути про чиновників, які вирішують, скільки і кому платити. Це величезний шанс. Біда в тому, що швидше за все Україна їм вкотре не скористається. Адже ми чемпіони за втраченими можливостями.

Джерело