«Занепокоєння» агресора не зупинить

Запровадити нові санкції проти РФ вважають за необ­хідне максимум 10 із 28 держав-членів ЄС

Законодавчий орган Євросоюзу, Європейський пар­ламент, закликав ЄС і держави-члени посилити санкції проти Росії — і в такий спосіб дати Кремлю рішучу відпо­відь на його агресивні дії у Керченській протоці. «Закликаємо Є С та держави-члени ввести цілеспрямовані санкції у разі, якщо 24 українські військовослужбовці не будуть звільнені, і в разі подальшої воєнної ескалації», — наголосили у середу, 12 грудня, депутати Європарламенту.

Із пошуком «клієнтів» нових персональних антиросійських санкцій Євросоюз (якби захотів такі санкції запровадити) проблем не матиме. Як розповів у штаб-квартирі Північно­атлантичного альянсу президент України Петро Порошенко, він передав президенту Європейської ради Дональду Туску й генеральному секретарю НАТО Єнсу Столтенбергу «кон­кретні прізвища російських військових, представників ФСБ, які були задіяні у піратській операції у Чорному морі». Іншу підказку Порошенко дав на спільній прес-конференції з ві­це-президентом Європейської комісії Валдісом Домбровскі­сом. За словами українського президента, дієвою відповід­дю ЄС на розбій Кремля, який блокує Керченську протоку й наші порти на Азовському морі, стала би «заборона для ро­сійських суден заходити в європейські порти».

Саміт лідерів 28 держав-членів ЄС, на якому вирішують і те, як відповісти на російське піратство, відкрився у Брюс­селі у четвер, 13 грудня. На жаль, сподіватися, що лідери ЄС прислухаються до заклику депутатів Європарламенту, не варто. Запровадити нові санкції проти РФ вважають за необ­хідне максимум 10 із 28 держав-членів (а Литва, не чекаючи на рішення ЄС, самостійно ввела нові антиросійські санкції). Решта ж традиційно орієнтуються на політичний і економіч­ний «локомотив» Євросоюзу, Німеччину, а Берлін до нових антиросійських санкцій наразі не готовий. «На цей момент вважаю неправильним говорити про нові санкції, оскільки вживаються зусилля для зменшення напруженості», — заявив міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас.

Такими «зусиллями», очевидно, пан Маас вважає традицій­не «занепокоєння», яким лідери ЄС відреагували на російський бандитизм у Керченській протоці. І ще неодноразові заклики тих же лідерів до Путіна, — аби той виявив гуманізм і звільнив захоплених у полон українських моряків. Чи будуть такі «зусил­ля для зменшення напруженості» успішними? Запитання рито­ричне. Звичайно, не будуть. Агресор розуміє тільки силу! Сво­єю піратською акцією у Керченській протоці Кремль учергове перевіряє ЄС на «вошивість»: цікаво, як далеко можемо зайти? І вчергове переконується, що на адекватну відповідь агресо­рові, у вигляді додаткових і дієвих санкцій, Євросоюз поки що не готовий. Значить, робить висновок агресор, я можу піти ще далі… І замислює нову провокацію.

Санкційну імпотенцію лідерів більшості держав-членів ЄС намагається «лікувати» Вашингтон. «Ми зауважили ці інци­денти у Керченській протоці, і ми працюємо з європейськи­ми партнерами, для яких цей регіон рідний, і ця ситуація є реальним ризиком уже зараз, — розповів в інтерв’ю телека­налу Fox державний секретар США Майк Помпео. — Хочемо, щоб європейці усвідомили важливість захисту цього водно­го шляху та протидії росіянам у такий спосіб, який реально стримає агресію Путіна». На жаль, на слушні поради з-за океану чимало «європейських партнерів» реагують зовсім не по-партнерськи. А деякі з них узагалі вважають найбільшим ворогом Європи не Путіна, а Трампа…