Україна — не Грузія. Наш «безвіз» Європу не лякає

Річницю дії безвізового режиму з країнами Шенгенської зони Україна відзначатиме 11 червня. А ось Грузія це вже зробила: їздити до Європи без віз грузини розпочали трохи швидше, ніж українці, а саме 28 березня минулого року. Але свята з річниці грузинського «безвізу» не вийшло. Якраз напередодні першого для Грузії безвізового ювілею у Європі гучно зазвучали голоси тих, хто закликає… призупинити грузинський «безвіз». Зокрема, це вважає за потрібне зробити глава МВС німецької федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія.

У чому причина? Як розповів ізраїльський телеканал RTVI, у цій землі «кількість грузинських туристів, які не відвідували Кельнський собор, а подали прохання про надання притулку, зросла за рік у чотири рази». Ось як прокоментував цю ситуацію RTVI Карстен Міліус із німецької кримінальної поліції: «Приїжджаючи до Німеччини, ці люди прекрасно розуміють: їхнє прохання про надання притулку буде відхилено. Але час, потрібний міграційним властям на те, щоб такий запит відхилити, ці люди використовують для кримінальних злочинів, водночас отримуючи від німецької держави допомогу».

Більшість цих злочинів — квартирні крадіжки. Німецьке телебачення рясніє сюжетами про злодіїв із Грузії, які «бомблять» помешкання добропорядних бюргерів… «Левова доля цих злочинів… припадає на громадян Грузії», — розповів депутат парламенту Берліна Марсель Луте. За його даними, з трьох тисяч грузинів, яким відмовили у наданні притулку, на батьківщину встигли відправити лише близько шестисот…

То що, грузинський «безвіз» справді призупинять? Це можливо (Єврокомісія може призупинити «безвіз» із певною країною на строк до дев'яти місяців простою більшістю голосів), але не обов'язково. Настільки кардинальних рішень ЄС зазвичай відразу не приймає. Призупинення «безвізу» завдало би удару по чесних громадянах Грузії, яких, без сумніву, абсолютна більшість. Тож Є С і офіційний Тбілісі розгорнули зараз у Грузії масштабну «рекламну» кампанію: нагадують громадянам, що за порушення правил «безвізу» їм загрожує депортація і заборона відвідувати країни Шенгенської зони протягом п'яти років, а можливо, і штраф розміром до трьох тисяч євро. Депортацію, до речі, хочуть зробити платною — за рахунок порушника.

Український «безвіз», на щастя, у контексті погіршення кримінальної ситуації у Європейському Союзі не «звучить». Не чути з Європи й тривожних новин про те, що ось-ось приїде український сантехнік-зварник-водій, і відбере у місцевого аборигена його зарплату… Українці, без сумніву, використовують «безвіз» для пошуку роботи в Європі (можна приїхати в країну, знайти роботу, взяти запрошення і, повернувшись в Україну, одержати робочу візу), але негативного впливу на рівень безробіття у ЄС така активність не має. За даними Євростату, безробітних нині у 28 країнах ЄС — близько семи відсотків, найменше за останні десять років. У Німеччині рівень безробіття взагалі лише усього 3,5%. Тож український «безвіз» для європейського ринку праці зовсім не проблема.

Можна сподіватися, річницю «безвізу» зустрінемо у значно кращому настрої, ніж це зробили грузини. Принаймні, до призупинення українського «безвізу» в ЄС ніхто не закликає. Утім… Треба пам'ятати, однією з підстав для такого призупинення є відхід країни, якій надано «безвіз», від виконання зобов’язань, які ця країна брала, коли добивалася візової лібералізації. Чи є ознаки такого відходу в Україні? У нещодавній заяві комісара ЄС з питань розширення і Європейської політики сусідства Йоганнеса Гана сказано, що Україна «відходить від європейських прагнень». Така жорстка критика стала наслідком упертого небажання депутатів Верховної Ради скасувати норму про електронні декларації для громадських активістів-антикорупціонерів… Будемо сподіватися, до першого ювілею нашого «безвізу» український парламент цю норму все-таки скасує.