Консерви за п’ять гривень

Отож вартість пересування у львівських маршрутках зросла до п’яти гривень, ще й скасовано безплатний проїзд для пенсіонерів, окрім комунальних міських маршрутів, які обслуговує АТП-1.

Підвищення наче й незначне, лише на гривню, особливо на тлі тотального подорожчання на все поспіль. Але насправді – аж на 25 відсотків! Важко навіть уявити, якою була б реакція населення, якби на стільки ж подорожчала комуналка чи, не доведи Господи, горілка!

І що маємо натомість? Ущерть переповнені і перекошені машини з натужним ревом й далі повільно видираються вгору на підйомах, виригуючи клуби смердючого диму, - перерозхід пального очевидний. А як вищать гальма, коли їх керманичі, значно перевищуючи дозволену в місті швидкість, гальмують на спусках, перед зупинками і світлофорами! Перевізники без угаву нарікають на відсутність коштів для придбання нових автобусів. Та вони ж самі роблять усе для того, щоб доконати вже наявні, причому далеко не похилого віку.

Посеред дня, коли дещо спадає пасажиропотік, рух регулюють самі водії. Обмінюються телефонами один з одним інформацією про кількість пасажирів і, поки їх не наб’ється повний салон, з місця не рушають. Інтервал між машинами збільшується в рази, на перших же наступних зупинках салони переповнені. Автобуси й надалі скидаються на консервні банки, тільки не з акуратно вкладеними шпротами, а з хаотично перемішаною кількою в томаті. Тепер уже за п’ять гривень. Поняття «сервіс» несумісне з львівськими маршрутками.

Наліпки в салонах свідчать про сувору заборону водієві палити, слухати музику і користуватися мобільним телефоном. А без цього засобу зв’язку він як без керма. І балачки тут не лише «ділового» характеру з колегами, а здебільшого приватного з друзями і родичами про що завгодно – сімейні новини, ціни, політика, футбол, погода. Якось здоровило за кермом автобуса 41-го маршруту на відтинку від вулиці Горбачевського до «Аквапарку» (це чотири зупинки)  провів  вісім розмов з дружиною, тещею і ще там з кимось про подробиці повернення свого сина зі школи і меню його обіду вдома.

Музику, правда, слухають не всі і таки не палять. Бо це просто фізично неможливо. Руки водія зайняті не лише кермуванням, а й отриманням платні за проїзд, відрахуванням решти і мобілкою. Під’їжджаючи до зупинки, на якій ніхто не «голосує», чимало шоферів горланять на весь салон «Виходять?!», цікавлячись у такий спосіб планами пасажирів. У випадку мовчанки не зупиняються, хоча обов’язок водія – не горланити, а робити зупинки у відповідних місцях з табличками.

Непоодинокі випадки й відвертого хамства, коли водій чи то голосно коментує поточну ситуацію на маршруті, чи ображає літню людину, яка, на його думку, надто повільно заходить у салон («Піднімайтеся вже!») чи виходить з нього тощо. Так само хамовито наказують вони оплачувати проїзд тим, хто зайшов через задні двері.

Водії маршруток – ще й злісні порушники правил дорожнього руху. Йдеться не тільки про перевищення швидкості та висадку пасажирів у заборонених місцях (часом біля парканів-огорож доріг, та ще й не з крайнього правого ряду). А й про відверту зневагу до колег по цеху, коли на зупинках «підрізають» інші автобуси чи тролейбуси. І ніхто таких «шумахерів» за це, як і за інші порушення, не карає.

Окрема наліпка гласить про штраф за безквитковий проїзд. Хто, де і коли бачив у львівських маршрутках квитки? До всіх клопотів водія (кермування у бурхливих потоках автівок, безконечні фінансові операції з готівкою, балаканина телефоном, адресовані пасажирам вигуки) йому бракує ще й квитками займатися! Загалом же грошові потоки у  маршрутках – річ не вивчена, темна і ніким не контрольована. Як і загалом вся ця система консервних банок, термін придатності яких давно минув.

Так, праця водія маршрутки – не мед, пальне і зап­частини дорожчають. Але проблем не бракує й в інших сферах. Просто у цій їх накопичується все більше, подолання відтягується, а тому зробити це стає все важче, сакраментальне «Що робити?» все впевненіше прямує у безвихідь.

Подібні проблеми є і в електротранспорті – брак сучасного рухомого складу, кадрів, низькі зарплати, велика кількість пільговиків тощо. А ще якийсь хам припаркує авто так, що трамвай не може проїхати, внаслідок чого виникають корки і зривається графік руху. Але такого кавардаку, як з маршрутками, там таки немає.