“Конкретні рішення” у форматі Мінська?

Європейський Союз офіційно продовжив секторальні санкції проти Росії ще на півроку - до 31 січня 2018 року. Рішення було ухвалено після того, повідомив сайт Європейської ради, як минулого тижня канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Емануель Макрон поінформували лідерів країн-членів ЄС про стан виконання Мінських угод. Отже, продовживши санкції проти Росії, Євросоюз фактично підтвердив: відповідальність за те, що Мінські домовленості не виконуються, несе саме Москва.

Чому це дуже важливо для України? Як повідомив глава українського МЗС Павло Клімкін, уже найближчими днями має відбутися телефонна конференція у “нормандському” форматі, тобто за участю Німеччини, Росії, Франції і України. Ця конференція передуватиме зустрічі лідерів “нормандської” четвірки, яка має відбутися, пропонує президент Франції Макрон, іще до липневого саміту Великої двадцятки. Тепер, після рішення ЄС про продовження санкцій проти РФ, Київ матиме на цих переговорах залізний аргумент: саме Росія не виконує Мінські угоди, тож саме на Кремль повинні тиснути лідери Німеччини й Франції! Відповідні вимоги вже озвучив Клімкін: “Росія більше не повинна мати можливості порушувати Мінські угоди. Москва має припинити обстріли, вивести війська, дозволити контроль з боку ОБСЄ на всій території Донбасу, включно з українсько-російським кордоном, звільнити полонених та сприяти проведенню вільних виборів”.

“Формула Макрона”, як назвав ідеї французького президента його український колега Петро Порошенко, навряд чи містить серйозні новації, - адже йдеться про той самий Мінськ. (“Не ідеальний формат, - констатував Макрон, - але наразі не бачу кращих пропозицій"). Амбітний і активний Макрон просто хоче, аби чергові переговори у “нормандському” форматі не завершилися черговим безрезультатним “бла-бла-бла”. За словами Макрона, “не можна погоджуватися, аби криза на сході України тривала”, і треба “знайти конкретні рішення для виходу з кризи”. Але чи можливі такі рішення у форматі Мінських домовленостей?

Перша реакція Москви на слова Макрона “агресія походить із Росії, агресором є не Україна” оптимізму не вселяє. Кремль, заявив прес-секретар Путіна Пєсков, "категорично не погоджується" з президентом Франції”. Російська сторона, сказав Пєсков, “ продовжить терпляче роз'яснювати реальний стан справ і свою позицію”. Наша пісня гарна, нова, починаймо її знову... Не вірить у можливість швидко знайти “конкретні рішення для виходу з кризи”, про які говорив Макрон, і міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель: “Не схоже на те, що у короткий термін матимемо вирішення ситуації у регіоні".

Але не все так зле. Навіть якщо чергова зустріч у “нормандському” форматі не дасть жодної конкретики, один позитив точно буде. А саме - президент Франції Макрон переконається не лише в тому, що “агресія походить із Росії”, а й у тому, що Росія, як і раніше, не планує виконувати Мінськ. А значить, для виходу з кризи на Донбасі потрібні зовсім інші “двері”... Які саме? Напрямок пошуку підказав ЄС, який щойно продовжив антиросійські санкції. Проти держави, звідки “походить агресія”, їх уже давно треба посилити.