Варшавський саміт НАТО — з «українським» акцентом  

Після тривалих і важких дискусій Альянс все-таки прийняв рішення посилити свій східний фланг - це очевидний наслідок російської агресії в Україні.


Саміт НАТО, що 8-9 липня відбудеться у Варшаві, формально не стане “українським”. Надання Україні Плану дій щодо членства в Альянсі, як і раніше, залишається справою майбутнього. “Україна ще не прийняла рішення, чи хоче вона подати заявку на членство в НАТО», - заявив 7 липня в Києві державний секретар США Джон Керрі. Це справді так. Інша річ, що за таким рішенням справа би не стала, - якби офіційний Київ знав, що відповідь Альянсу буде позитивною...  Як підкреслив Керрі, “ми готові привітати нових членів НАТО, коли вони будуть готові”. Україна, наполягають в Альянсі, ще не готова, тож наші сподівання залишаються скромними. “Очікуємо на підтримку НАТО щодо позицій, задекларованих на Бухарестському саміті, ключова серед яких - про те, що двері Альянсу відкриті для будь-якої європейської країни», - наголосив після зустрічі з Керрі президент України Петро Порошенко.  

І все ж без “українського” акценту варшавський саміт НАТО не обійдеться.  Як пишуть польські ЗМІ, на саміті у Варшаві оголосять про розміщення у Польщі й країнах Балтії чотирьох натовських батальйонних груп, по тисячі військовослужбовців кожна. У Польщі розмістяться американці, у Литві німці, в Естонії британці, у Латвії - канадійці. У такий спосіб Альянс хоче показати Путіну, що готовий захищати усіх своїх членів. У Кремлі завжди дуже переживають, що “НАТО просувається до кордонів Росії”. Мовляв, вступ до Альянсу будь-якої нової держави несе загрозу російським інтересам... Зараз розширення не відбувається, але натовських військ біля кордонів РФ побільшає. І звинувачувати у цьому Москва повинна тільки себе! За що боролися, на те й напоролися...    

А нам - своє робить. Не бідкатися з приводу того, що нас у НАТО не беруть, а робити все можливе для того, щоб одного прекрасного дня взяли. Цієї роботи - непочатий край! “За період, що минув від Революції гідності, було зроблено дуже мало для відновлення системної взаємодії з Альянсом”, - визнає віце-прем’єр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, «лише 30%  традиційно становив рівень виконання» Річної національної програми співробітництва України з НАТО, «яка є ключовим системним документом взаємодії з НАТО та важливим інструментом здійснення реформ в Україні за підтримки Альянсу». Виконання менше третини від плану - це критично мало. За таких умов «досягнення повної сумісності збройних сил та інших складових сектора безпеки і оборони України зі стандартами НАТО» ще довго залишатиметься нездійсненною мрією…

Одним із напрямків роботи на “натовському” напрямку пані Климпуш-Цинцадзе назвала інформаційний. Думка правильна - соціологічні дані щодо підтримки українцями вступу до НАТО не дають підстав для заспокоєння. Із одного боку, за даними опитування Фонду «Демократичні ініціативи» й Центру Разумкова, аж 77,7 % тих, хто візьме участь у гіпотетичному референдумі, проголосують за вступ України до Альянсу. Водночас, намір узяти участь у такому референдумі декларують лише 58,2% українців. А серед тих, хто точно не знає, чи піде на “натовський” референдум, більшість до Альянсу не хочуть... Тож у разі чого Кремль легко знайде в Україні крикливих політиків-популістів, які загітують народ проти НАТО. І закличуть піти на референдум і проголосувати проти “агресивного імперіалістичного блоку”... Значить, якісна інформаційна кампанія про НАТО (якої в Україні не було ніколи!) залишається актуальною.