Ярош пішов, щоб повернутися?

Недоконана відставка — як хід конем


 

Хоча після оголошеної Дмитром Ярошем заяви про складання повноважень провідника «Правого сектору» вже тиждень минув, багато хто   досі не може переварити почутого. Ступор спровокував не лише самовідвід «правосека №1», а й озвучена Дмитром Ярошем мотивація. Не час, мовляв, зараз на зброю кивати, навіть якщо комусь дуже хочеться начинити свинцем представників «режиму внутрішньої окупації» (як у «Правому секторі» охрестили нинішню владу). І це каже Ярош, який півмісяця тому грозився  «продовженням і завершенням Революції», анонсуючи щось войовниче з наближенням «величного свята Архістратига Михаїла» («Готуємося та чистимо зброю», - написав тоді Ярош у своєму Facebook)? Незрозумілим видався і спосіб, в який очільник «ПС» оголосив про свою відставку. Заяву Ярош оприлюднив через соцмережі. А «заколотникам» своє «фе» висловив у листі, проігнорувавши так звану конференцію, на якій «розкольники» спробували взяти командування «правосеківським» парадом на себе. Дивна позиція як для лідера. Хоча, якщо розібратися, поведінка Дмитра Яроша більше вписується у холодний розрахунок, ніж у гарячкуватість ображеного.

N У «Правому секторі» навряд чи відмовляться від своєї «живої візитки» - Дмитра Яроша. Фото Павла ПАЛАМАРЧУКА

Роблячи заяву про відставку, керманич «ПС» розумів, що навіть після цього гетьманська булава залишиться при ньому. Принаймні до з’їзду «ПС», на якому мають розглянути самовідвід провідника. З’їзд же планують провести лише на початку наступного року.

Не міг не знати Дмитро Ярош і про те, що його самовідставка наштовхнеться на стіну спротиву у самому «Правому секторі». Причому не лише серед його однодумців, а й у середовищі тих, хто не поділяє його «безкулеметну» позицію, однак розуміє: саме Ярош — візитка «ПС», визнаний  лідер, без якого «Правий сектор» якщо не одразу посипеться, то поступово зійде на пси. Реакція на заяву провідника (коли місцеві осередки «ПС», а потім і Добровольчий український корпус «Правий сектор» підтвердили негласну присягу на вірність Ярошу) стала зайвим підтвердженням цього. Одразу прояснився розклад сил не на користь «заколотників», котрі закликають до «невизнан­ня бандитського режиму Порошенка легітимною владою і безальтернативності революційного шляху боротьби». А це — додатковий козир для Яроша: привід очистити «правосеківські» ряди від «справжніх буйних», забезпечивши тим самим кращу контрольованість ситуації у «ПС».

Про те, що провідник втрачає контроль за тілорухами під «правосеківською» символікою, заговорили після сумнозвісних мукачівських подій. Зрештою, визнав це і Ярош, даючи зрозуміти, що під прапорами «ПС» орудують не лише сумнівні, а й відверто кримінальні ділки, які розвели «махновщину». «На 100 відсотків говорити дуже важко, що повністю все контролюємо. Були прецеденти, коли ми ліквідовували цілі обласні організації, як-то: Запорізьку, Полтавську. Бо на хвилі революції до нас прийшло стільки людей, яких ми бачили перший раз у житті! Вони пробували творити якісь організовані злочинні угруповання. І ми разом з СБУ, МВС припиняли їхню діяльність. Навіть такі факти є», - заявив Дмитро Ярош у вересневому інтерв’ю «Українській правді». А ось що вже після заяви про відставку провідника написала у своєму Facebook блогер й активістка «Правого сектору» Олена Білозерська: «Революційна» частина нашого Проводу схильна до толерування діяльності, близької до криміналу, яка допомагає вирішувати одномоментні проблеми, але шкодить репутації руху в цілому».

Виштовхати «толерувальників» у шию - смороду не обберешся. Інша річ: попросити, натякнувши, що заколот не вдався, на «більшовиків» вони не тягнуть, і піти доведеться не Ярошу, а їм. Заступник провідника «ПС» Андрій Шараскін прямо заявив про таку ймовірність. Мовляв, тих, хто не згідний з позицією Яроша, ніхто у «ПС» не затримуватиме (вільні на «всі чотири»). Чи означатиме це розкол у «Правому секторі»? Тут думки експертів неоднозначні. Одні воліють називати це радше «чисткою рядів», від якої «ПС» лише виграє.  Інші вважають, що у результаті конфлікту «Правий сектор» все ж може розпастися на сектори. «Звичайно, може статися і розкол організації, а Ярош стане лідером одного із напрямів «ПС», - припускає політолог Володимир Фесенко. - Наприклад, може з’явитися така організація, як «ПС» (Я). Хоча, думаю, це малоймовірно. А може відбутися і певне переформатування організації - її структури чи структури керівництва. Зараз Ярош шукає себе. Він не знайшов себе як публічний політик. Відчувається, що це йому не зовсім цікаво. А от у питаннях революційної або воєнної організації Ярош відчуває себе більш органічно. Теоретично можна припустити, що він стане лідером якоїсь іншої організації, знову ж таки правого напряму».

Версія про партійну переорієнтацію керманича «ПС» хоч і виглядає найменш вірогідною з усіх, проте відкидати її зовсім не варто. Вже й  варіанти озвучують, чиєю візиткою може стати Дмитро Ярош. Поговорюють, зокрема, про «правий проект» під патронатом колишнього «патрона» і друга Яроша Валентина Наливайченка (свого часу Ярош був у нього депутатським помічником-консультантом). Мовляв, відставний глава СБУ навряд чи був би проти такого впізнаваного обличчя своєї політсили, розумію­чи, що у виборі між Ярошем і Наливайченком перевага не на користь останнього.